Нерухома еліта. У яких будинках живуть посадовці?
Потрапити до маєтків посадовців та політиків майже неможливо, але фото все одно з'являються у широкому доступі. Методів здобуття такої інформації кілька: дрони, ріелтори, обшуки силовиків, в тому числі помилкові, а також індивідуальні рейди через паркан.
ГПУ після обшуків у мера Бучі оприлюднила фото його маєтку ззовні та зсередини. Двоповерховий, з басейном, у зеленій зоні. Більш докладно про дислокацію не повідомляли. Під час обшуку знайшли гроші, коштовності, медалі, ікони. Цей фоторепортаж став логічним продовженням історії, у якій діяли по стандартній схемі: Бучу хотіли об'єднати з Ворзелем, Ірпінь із Коцюбинським, і все задля зручнішого дерибану лісу.
Обшуки проводили у четвер у рамках справи про розкрадання 890 га земель лісового фонду – переважно шукали оригінали документів з підписами, що довели би причетність до схем мера Бучі Анатолія Федорука та мера Ірпеня Володимира Карплюка. За останніми даними – таки знайшли.
Маєток мера Ірпеня Володимира Карплюка ззовні
... і зсередини
У вересні 2015-го журналісти «Наших грошей» з посиланням на дані бази даних елітної нерухомості «Гарна хата» розповідали про маєток колишнього очільника «Укравтодору» (він очолював структуру тричі – у 2001-2004, 2006-2007 та 2010-2012 роках) та депутата від «Партії регіонів» 6-го та 7-го скликань, а згодом - «заслужений пенсіонер». Будинок Володимира Демішкана розташовано на двох земельних ділянках загальною площею майже 1 га у селі Гореничі під Києвом. Знаходиться він на території колишнього танкового полігону, що належав Міністерству оборони.
Колишній автодорівець обгородився парканом, при цьому захопив ним і ту частину землі, що не є у його володінні. Він також зробив окремий в'їзд, перекрив вулицю охороною та зробив у Горенці гарні дороги – але тільки ті, якими добирається до свого маєтку. Це, якщо хто заплутався у хронології, вже 2015-й, розпал конфлікту на Донбасі, Янукович у Ростові і все таке інше.
А такий будинок у колишнього "автодорівця" Володимира Демішкана
У лютому з цієї ж бази даних висмикнули іншу інформацію – про будинок дружини війського прокурора Анатолія Матіоса Ірини Барах. Право власності оформлено на підставі договору купівлі-продажу 2009 року. На території окрім будинку – будиночок охорони, альтанка, погріб, власна свердловина та каналізаційний колодязь. Маєток знаходиться у Козині Обухівського району на Київщині, поряд, у тому ж Кедровому провулку, – маєтки братів Клюєвих, Андрія та Сергія. Також сусідом родини Матіосів є нардеп Ляшко.
Маєток одного з братів Клюєвих
До речі, про Ляшка. Доволі нестандартний спосіб для громадськості дізнатись про елітне житло посадовців та політиків – звичайна помилка. Яка іноді наводить на думку, що треба ретельніше обирати сусідів. До Ляшка, наприклад, нещодавно прийшли з обшуком, бо помилилися дверима – насправді начебто шукали Андрія Клюєва.
Окрім суцільного паркану та обуреного депутата у бейсболці Dolce & Gabbana громадськість мало що побачила, але резонанс пішов. Хоча декому про цей маєток просто нагадали – бо ще у 2014 році паркан фотографували журналісти, а тепер порівнюють, наскільки вищим він став. Певно, часи для Ляшка настали значно важчі, ніж майданівські, коли він, за його словами, змушений був ховати свою родину від колишнього голови МВС Віталія Захарченка. До речі, у 2014-му до Ляшка також завітали помилково у пошуках Андрія Клюєва – того разу це був «Автомайдан». Треба вже Ляшку якийсь вказівник почепити на паркан або що.
Ляшко оселився поряд із проблемними сусідами
Варіант «побудувати біля лісу, а потім обсадитися якими завгодно деревами», як правило, посадовцям та політикам не підходить – надто довго чекати, поки воно виросте, а жити у зеленій зоні хочеться вже зараз. Ділянка колишнього губернатора Харківської області та мера Харкова Михайла Добкіна знаходиться у Лісопарку – це такий добрячий зелений клинець лісу, що тягнеться від окружної дороги майже до центру Харкова, і від нього постійно відкусюють шматки під різні забудови або дороги до них.
Право власності на ділянку отримав у 2009-му кооператив, який згодом був переоформлений на матір народного депутата. На ділянці – кілька маєтків, і протягом кількох років там можна було помітити повільне поступове будівництво. До Добкіна вже приїжджав «Азов», обмальовував паркан, екоактивісти протестували під ним проти вирубок – але гостинності колишній мер не виявив.
А останнім приводом для активістів звернути увагу на «оппоблоківця» став судовий процес, який напряму не стосується цього маєтку, але точно стосується статків, про які зайшла би мова під час судового розгляду. Брати Добкіни намагалися визнати недієздатною цивільну дружину їхнього батька, Марка, який нещодавно раптово помер. При цьому Михайло Добкін прагнув стати опікуном свого зведеного брата, чотирирічного сина цієї жінки – стандартна історія, війни за спадок. Позов обгрунтовували документами, що невідомо як опинились у публічному доступі - про медичне обстеження жінки трирічної давнини, якраз коли Добкін був губернатором. Процес ані сам Добкін, ані його представник журналістам харківського порталу «АТН» не коментували.
Колишній мер Харкова побудувався у лісі
Також популярне серед посадовців придбання елітної нерухомості родичами, у яких «власний бізнес». Або і взагалі без таких пояснень. За даними «Країни», чоловік Гонтарєвої придбав маєток у Гореничах під Києвом за 12,5 млн грн. Поряд маєток колишньої «регіоналки» Ганни Герман, а також будинок колишнього Генпрокурора Віктора Пшонки, що два роки тому довів до сказу усіх, хто має залишки смаку. На японські інтер'єри будинку Олега Гонтарєва, на відміну від пшонківського, можна хоча б дивитись, не здригаючись. Що не знімає всіх інших питань, які виникають у таких випадках. У будинку чотири спальні, камінна зала, сауна, у дворі – рідкісні рослини, басейн та японський сад із водопадами. При цьому, згідно з декларацією, дохід Валерії Гонтарєвої за минулий рік – 26,8 млн грн, а її чоловіка – 900 тис. грн. Порахуйте, діти, якої із цих сум швидше вистачить на такий будинок.
А у Гонтарєвих - японський будинок
Ще один персонаж із тих, хто, схоже, лише виступає прикриттям, так, що навіть фото цієї людини не завжди знайдеш. У таких випадках журналістам лишається використовувати фото власне самого посадовця – тим більше, що це зазвичай навіть логічніше. Вероніка Ганюк, дружина Руслана Ганюка, у квітні призначеного першим заступником начальника головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області. Будинок площею 469,4 кв. м. у селі Солонка на Львівщині належить їй та матері Ганюка Людмилі. При цьому у 2015 році Вероніка Ганюк задекларувала лише 13,23 тис. грн зарплати, 3,76 тисяч – «інші доходи», решта – 3,39 млн грн – кошти від продажу нерухомості. У самого податківця в декларації за минулий рік – 44,66 тис. грн зарплати та 5,71 матеріальної допомоги, ані власного житла, ані автомобіля нібито немає.
У дружини Львівського податківця - будинок у селі Солонка
Обшуки, а потім і хаотичне громадське обживання маєтків після Майдану дали можливість побачити, як жили Янукович і Пшонка. У першому випадку вразила кількість усякого добра та різні секретні списки і записи, за які змагалися різні табори за схемою «хто перший встав, того і капці». У другому – було зроблено неоціненний внесок у сферу дизайну приміщень із серії «як робити не треба». Правда тепер від цієї краси неймовірної мало що лишилось.
У маєтку Пшонки познаходили усяких цікавинок
Затишок - як він собі його розуміє
Пшонка-стайл вже не той
Першою реакцією на оприлюднення такої інформації від самих посадовців чи їхніх родичів є якщо не ігнор, то обурення. Якщо оприлюднив журналіст – хоче адреналіну і слави, якщо пересічний фейсбучний «мешканець» - точно заздрить і хоче таке саме. Щодо цього пригадується жартівлива розмова однієї моєї родички зі своїми дітьми-дошкільнятами, які, побачивши великий маєток, сказали, що от би їм такий самий. Вона у властивій їй іронічній манері відрізала: «Хто ці гектари прибирати буде, ви у своїй кімнаті прибрати не можете!». Якщо навіть забути про підвищений останнім часом, бо підкріплений грантами, інтерес до корупційних схем та статків посадовців, то мова йде зовсім про інше – про співмірність цих статків із податковими деклараціями, про неактуальність такого стилю життя, про зовсім хворі голови, з манією величі і гігантоманією, судячи з того, як це виглядає ззовні і що іноді знаходять всередині. Власне, людина, яка не просто вкрала, а купила на ці гроші ОТАКЕ, а не поїхала, наприклад, в навколосвітню подорож (не кажучи вже про перманентну, невсипущу благодійність) – це реально загроза для нацбезпеки.
Вікторія Найдьонова, Без Табу