Не за адресою. Хто зупинить київських забудовників?

Активісти прийшли скаржитись на забудовників / Без Табу

На пікет під Головним управлінням Нацполіції кияни прийшли з розповідями про свої локальні битви із забудовниками. Їх запросили на зустріч, але до якогось конкретного універсального рішення так і не прийшли. Бо і законодавство, і мізки у активістів та забудовників лишилися ті самі.

Під час розповідей про забудови у різних районах міста випливали на поверхню проблеми, переважно пов’язані із недоліками юридичних процедур. На яких забудовники знаються і маніпулюють. А активісти, навіть ті, що вже пройшли усі кола пекла, часто в цьому зовсім не експерти.

На Львівській, 15, біля будинку старовинного козацького роду Мировичів, знищують сосни, одну багатоповерхівку вже побудували, розповідає голова ініціативної групи Людмила Мотовиловець. Активісти виграли три інстанції судів і довели, що будинок вилучено з реєстру пам’яток незаконно. Але тепер проблема – його туди повернути. На черзі – битва з Мінкультом та Головним управлінням історико-культурної спадщини.

Активісти кажуть, що ініціативні групи часто розмивають протест, «заговорюють проблему». Спроби забудови на Качиному озері, що на Позняках, припинилися, але активісти за попереднім досвідом не впевнені, що роботи не почнуться знов. Навесні минулого року після протестів Кличко пообіцяв, що нічого будувати не будуть. Зараз жодного із активістів, які захищали озеро минулого року, у ініціативній групі нема – можливо, мова йде про якісь домовленості, говорить правозахисниця, місцева мешканка Тамара Харчілава.

Згідно з експертним висновком Інституту водної меліорації, на який посилаються активісти, Качине – старичне озеро, якому більше 100 років. Тому аргументи забудовника, що це калюжа чи ще там щось, нікуди не годяться.

Боротьба із забудовами у різних містах виглядає приблизно однаково, бо законодавство одне й те саме, і баги у ньому – теж. Але бувають і локальні новації. Наприклад, під час битви за Качине вималювався зустрічний судовий процес – підрядник подав на активістів з приводу матеріальної шкоди за простій техніки та знесення паркану. «А що, так можна було?», - подумали забудовники з інших міст. І навіть якщо по самій забудові конфлікт припиниться, то по судах над активістами все лише починається.

Під час сутичок захисники озера помітили, як люди у масках після нападів сідали у міліцейські автобуси. У Головному управлінні Нацполіції якось конкретно це не коментують, лише радять збирати докази, в тому числі відео.

Іноді можна побачити дзеркальну ситуацію: з приводу людей у масках на Качиному активісти дуже цікавилися, чи можна їх якось ідентифікувати, і чи можна взагалі перебувати у масці у місцях масового скупчення людей. Поліцейські відповіли, що перебувати можна. Отак, не всі закони 16 січня однаково корисні…

Багато перепон і через непорозуміння щодо повноважень. Поліцейські у головному управлінні радять активістам звертатися до виконавчої служби, а слідчий, що займається справою на місці, виявляється, вже «навчив» їх, що такі звернення ні до чого не призведуть. Як тільки заходить мова про високопосадовців – це вже до прокуратури та НАБУ, і поліція тут нічого не зробить. А у таких випадках, як із «активностями» Московського патріархату біля залишків Десятинної церкви, біля Бабиного яру та на вулиці Прирічній, напевно, не завадило б і до СБУ звернутись.

Загальна ж схема однакова: знести забудову чи зупинити будівництво можна лише за рішенням суду. Поки рішення нема, призупинити не можна. Поки суд вирішує, будівництво триває.

Проблема і з інформаційними запитами. Їх або не вміють подавати, або не хочуть, або це об'єктивно неможливо. Наприклад, не усі забудови відбуваються за якимись чітко зафіксованими адресами, і з'ясовувати додаткову інформацію доводиться щодо невідомо чого. Наприклад, будівництво біля Бабиного яру – на прибудинковій території чотирьох будинків. Також без конкретної адреси, у Кирилівському гаю – недобудований житловий комплекс, який активісти пов'язують із колишнім мером Омельченком. Але навіть якщо з адресами та усім іншим все нормально, багато хто просто не хоче «світитися», подаючи запити. Особливо, якщо активістів мало, а проблемне місце – десь у приватному секторі на Печерську.

Хто знає, що заважає киянам ефективно відстоювати пам'ятки та природні зони від забудов. Можливо, усі ці перелічені вище юридичні нюанси, можливо, людський фактор. А можливо, те, що не варто делегувати на зустріч з активістами із такої стратегічної теми, як забудови, співробітника нацполіції, який днями збирається у відпустку і повернеться у серпні.

А що допомагає киянам рятуватися від забудов – так це природній рельєф. Хоча б на крутих схилах нічого ніколи не буде побудовано. Або буде – але тоді вийде, як з отруйними грибами. Їсти можна, але лише один раз.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!