Наркотики, дурні та дороги. Чому сталося смертельне ДТП у Харкові?
Після жахливого ДТП на харківській Салтівці, коли мешканці ледь не вчинили самосуд над водієм, громадські активісти вкотре нагадали, у якому стані у місті дороги та перехрестя. Бо про стан наркотичного сп’яніння водія ніби все й так зрозуміло.
30 липня пізно ввечері у спальному районі Північна Салтівка водій BMW насмерть збив 52-річного харків’янина. Водій рухався на шаленій швидкості, тіло вбитого розірвало на три частини. Місцеві, що зібралися на перехресті, намагалися розправитися над водієм самотужки, навіть поліції, що перешкодила цьому, побили скло у машині. Район простий, зайвий раз ніхто панькатись не буде, особливо у таких ситуаціях. Водія не давали вивезти до відділку, потім все ж дозволили, але кілька харків’ян поїхали з ним разом, щоб проконтролювати, чи його не відпустять. Не відпустили – суд взяв під варту без можливості внесення застави.
Неподалік перехрестя, де сталося це жахливе ДТП, зовсім нещодавно, 8 червня цього року, автомобіль Ford Scorpio насмерть збив 59-річного чоловіка. Він вийшов на дорогу за 5-7 м від пішохідного переходу і водій його не помітив.
Після кожного такого випадку харківські активісти нагадують про поганий стан із безпекою руху, але змінити вдається небагато. Президент харківської громадської організації «Товариство учасників руху» Олександр Сітенко під час прес-конференції щодо ДТП, яке сталося 30 липня, нагадав про ще один випадок, коли біля школи № 35 у іншому районі, Основа, автомобіль збив насмерть 12-річного школяра, який виїхав із другорядної дороги з-за кущів на велосипеді. Представники громадської організації тоді проаналізували цю ділянку дороги і побачили, що на ній немає знаків обмеження, «лежачих поліцейських», нормальному огляду заважають кущі. Після скарг кущі підстригли, але знаків не поставили.
Активісти громадської організації Олексій Андрєєв поділився результатами моніторингу перехрестя вулиць Гвардійців Широнінців та Дружби народів. За його словами, Гвардійців Широнінців - одна з небезпечних вулиць для пішоходів та водіїв. 6 місць у 2015 році на цій вулиці були визначені як такі, що мають високу ймовірність ДТП, хоча тоді це перехрестя до переліку не входило.
Пішохідний перехід біля місця ДТП починається за межами дороги, і водії, що їдуть із боку вулиці Дружби народів, не бачать його початку. Хоча саме до ДТП, яке сталося 30 липня, це стосунку не має, бо водій їхав з іншого боку. Цей момент швидше для розуміння загального рівня безпеки.
Також активісти під час моніторингу не помітили знаків, що попереджають про пішохідний перехід, за 50-100 м від нього, знаків обмеження швидкості та знаку, який попереджає про наявність двох другорядних доріг.
Крім того, недалеко біля переходу – зупинка громадського транспорту, тому на цій ділянці завжди великий пасажиропотік.
Освітлення частково відсутнє, також нема світловідбиваючого шару на дорожніх знаках.
Олексій Андрєєв живе поряд із місцем трагедії і опинився там майже відразу після того, як все сталося. Він зазначає, що на місці ДТП не було виявлено гальмівного шляху, значить, водій навіть не помітив пішохода, а просто зніс його на шаленій швидкості. Якби помітив, то був шанс, що він почав би гальмувати і смерті вдалося б уникнути. Правда, важко сказати, чи так сталося через погане освітлення, чи через стан водія.
Дорожні знаки розташовані не завжди правильно, один з них, наприклад, висить занадто високо. Знак пішохідного переходу з іншого боку знаходиться над лінією руху автомобілів, а не з правого боку від дороги, як це має бути. Фактично, знаків можна не помітити, особливо якщо їхати по цій дорозі вперше і у темряві. Один із вказівників повністю затуляє дерево.
Рухаючись згори, з боку вулиці Наталі Ужвій, автомобілі часто розвивають високу швидкість – це продовжується і зараз, після трагедії, ніхто особливо не бережеться.
На додачу до всього цього на зупинці є магазини, де продають алкоголь, зокрема і на розлив.
Активісти наголошують, що все це провини з водія, безумовно, не знімає, але передумови ДТП були фактично закладені у облаштуванні переходу.
За словами Олександра Сітенка, активістам краще вдається говорити про питання безпеки руху та облаштування інфраструктури відповідним чином на рівні Верховної Ради, аніж спілкуватися з місцевою владою. Наприклад, у громадській організації відзначають, що на прес-конференцію щодо ДТП представники поліції та міської влади не прийшли, хоча їх запрошували.
Сітенко говорить, що Європейський інвестиційний банк пропонував на безпеку дорожнього руху 400 млн євро для чотирьох міст України, зокрема і для Харкова. Але згодом Харків вилучили з переліку – нібито через відсутність програм та загального розуміння питання безпеки руху серед представників місцевої влади. Активісти роблять висновок, що кошти передбачаються на такі проекти, де їх неможливо вкрасти – тому співпраця і не цікавить.
У «Товаристві учасників руху» згадують і про те, що патрульна поліція останнім часом їздить і сама спричиняє аварії, і не в повній мірі виконує свої функції щодо безпеки дорожнього руху.
За словами Юрія Чуєва, доцента кафедри наркології Академії післядипломної освіти, проблема ще й у недостатньому контролі за фізичним та психічним станом водіїв при наданні права керувати автомобілем. Та і, власне, потрібен моніторинг місць, де вчать керувати та видають права. Потрібні і профілактичні бесіди, наприклад, у школах, соціальна реклама, сюжети у ЗМІ щодо безпеки руху, які регулярно можна побачити на закордонних каналах.
Підвищення штрафів за водіння авто у нетверезому стані у якійсь мірі допоможе, але проблеми не вирішить. Лишається проблема хронічної наркозалежністі, а також загального сприйняття проблеми – багато хто думає: доїду і напідпитку, потихеньку, аби нічого не порушував.
Ну і, нарешті, аудит доріг, схожий на той, що провели активісти щодо цього ДТП, має відбуватись регулярно і по всіх ділянках у місті – так, як це є за кордоном. І головне, щоб результати моніторингів не вилітали кудись у вакуум, а сприймалися місцевою владою і призводили до якихось змін.
Харків’яни тим часом пропонують встановити додатковий світлофор на проблемному перехресті – для цього на сайті міськради зареєстрували петицію. Сподіваємось, її підтримають більше, аніж шизофренічну ідею заборони тримати домашніх тварин.