Ми стали заручниками саботажу, слабкості, боягузтва найвищих керівників держави

14:30, 14 ноября
2
Ми стали заручниками саботажу, слабкості, боягузтва найвищих керівників держави - фото 1

Юлія Марушевська пояснює, чому залишає посаду очільниці Одеської митниці, а також про те, який спадок лишає своїм наступникам.

Розпочинаючи роботу в Одеській області півтори роки тому, ми визначили митницю як один із основних напрямків реформ. За пропозицією Михайла Саакашвілі на цю посаду мене представив Президент України.

Оскільки Одеська митниця вважалась однією з найбільш корумпованих в Україні — моєю задачею було подолання корупції та запуск пілотного проекту нової української митниці Відкритий митний простір. Ми розуміли, що комплексні зміни можливі лише на національному рівні. Саме цей пілотний проект за погодженням з Президентом мав стати стартом змін в українській митній системі загалом.

За рік роботи нам вдалось ліквідували масштабні корупційні схеми.

Ми змінили підхід до митниці, як державного органу. Замість традиційного залякування і вимагання, ми стали сервісом для бізнесу і створили прозорі правила гри для чесного бізнесу. В Одеській митниці більше 90% оформлень відбувається за контрактною ціною — це нечуваний показник для України. В 10 разів скоротили необґрунтовані перевірки від правоохоронців. Зменшили перевірки ініційовані інспекторами, але при цьому виявляємо більше порушень. Скоротили час оформлення вантажів до 1 години для компаній з низьким ризиком. Тривалість міжнародного транзиту — 12 хвилин.

Незважаючи на спротив, ми оновили керівний склад та набрали понад 100 нових працівників. Вони пройшли навчання в найкращих спеціалістів світу. Ми єдина в Україні митниця, яка виборола право на проведення конкурсів на посади начальників митних постів на регіональному рівні.

Незважаючи на абсурд планової системи надходжень, нам вдалось перерахувати на місцеві дороги 174 млн грн від митниці. Ми запустили “гарячу лінію” для постійної комунікації з бізнесом. Ми відмовились від роботи із бізнесом за сірими схемами.

Завдяки всім цим змінам понад 650 нових компаній почали оформлення в Одеській митниці в 2016 році. Але від влади, я отримала 18 перевірок, 4 догани і попередження про службову невідповідність.

Сьогодні основні наші ініціативи, блокуються людьми, які приймають рішення в цій країні на найвищому рівні. Одесу відвідували прем’єр-міністр, Президент, віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон. Саме вони давали свої гарантії, брали питання під власний контроль, особисто обіцяли сприяння в реалізації проекту.

Що ми маємо сьогодні: реконструкція Морського вокзалу призупинена. Після розблокування цього питання в травні, воно неодноразово обговорювалася в уряді, віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон приїжджав до Одеси. За дорученням прем’єра Гройсмана будівництво обіцяли завершити 1 серпня, потім в кінці серпня. Зараз середина листопада і будівлі немає. Натомість маємо чергову обіцянку завершити реконструкцію в середині грудня, що виглядає нереальним зважаючи на перебіг подій. Адміністрація морських портів України та генеральний підрядник сьогодні відверто крадуть бюджетні гроші і зупинили реконструкцію вокзалу. При цьому, організувавши та вигравши тендер на 30 млн грн, АМПУ та генпідрядник просять у держави додаткових коштів. Ми зверталися до АМПУ з проханням надати публічний доступ до кошторисів, щоб чітко зрозуміти на що йдуть кошти. Але керівники порту відмовилися надавати цю інформацію.

Постанову Кабінету міністрів, яку нам порадив розробити Володимир Гройсман у травні, уряд не приймає. Документ “обійшов” усі необхідні міністерства: Мінфін, Міністерство економічного розвитку. Міністр фінансів обіцяв повне сприяння. Постанова неодноразово обговорювалася зі спеціалістами в уряді, вносилися правки і сьогодні її необхідно лише прийняти, щоб проект запрацював. Постанову так і не схвалили.

Я хочу цілком відповідально заявити: сьогодні в країні ніхто серед керівництва не бачить, якою повинна бути реформа митниці. Якою повинна бути українська митниця через 2-3 роки. Ніхто сьогодні не займається реальними змінами митної сфери в Кабінеті міністрів. Я спілкувалася з усіма, хто сьогодні імітує цю реформу, брала участь в засіданнях та обговореннях з міжнародними експертами, в жодного чиновника немає конкретних пропозицій та механізмів їх впровадження.

Наші ідеї впродовж року критикували, блокували ініціативи щодо оформлення за ціною в контракті, критикували софт, який нам надавала ООН для митниці, критикували збільшення зарплати митникам за рахунок платних послуг. Однак за весь цей час нічогісінького альтернативного не запропонували. Ні удосконалення старого, ні впровадження нового. Нічого чиновники у Києві, в міністерстві фінансів, в ДФС, в Кабміні — не запропонували! Віз з реформуванням митниці на тому ж місці, як два, три, чи п’ять років тому. Зарплати митників жалюгідні, програмне забезпечення на рівні комп’ютерів 90-х років, фінансування митниці нульове. При цьому корупційні схеми далі працюють і мільярди крадуться в українського народу.

Ми спробували всі можливі варіанти реалізації проекту. Але останні 5 місяців перебуваємо в глухому куті. Те, що мені не давало скласти руки і звідки я отримувала неймовірний заряд енергії — це нові люди, яких ми набрали за конкурсом до Відкритого митного простору. Це молоді, амбітні, розумні, світлі українці. Вони без рабського мислення притаманного керівництву держави, прагнуть змін і вірять в успіх своєї країни. Сьогодні урядові чиновники намагаються забрати цю віру.

Ми стали заручниками саботажу, слабкості, боягузтва найвищих керівників держави та ключових чиновників. І тут не йдеться про блокування проти мене, як людини, яка вирішила зробити реформу митниці. Керівництво держави, міністри сьогодні чітко показали свою позицію, що вони проти підвищення заробітної плати і людських умов для державного службовця, проти створення відкритих, цивілізованих умов для бізнесу, проти молоді, яка повірила в можливість реформувати країну. Сьогодні уряд і влада, обираючи між корупціонером Насіровим і реформами, зробили вибір в бік першого.

Цей рік був роком боротьби, а не повноцінного творення. Сьогодні не лишається шансу реалізувати те, що було заплановано на позиції керівника Одеської митниці. Ще цей тиждень я сподівалась, що буде хоч якийсь рух з боку уряду як реакція на відставку Михайла Саакашвілі, але навіть натяку, що хтось прокинувся не було.

Саме тому, я сьогодні написала заяву про звільнення. Подальше перебування моє на цій посаді позбавлене сенсу. Я тут не для того, щоб триматися за посаду начальника митниці, я прийшла змінити цю систему — і після року боротьби з блокуванням змін ми вичерпали усі можливі способи тиску на цьому рівні. Українська влада мала час зробити зміни. Це неправда, що для них потрібно десятиліття. Для цього потрібно чесна робота та відсутність страху перед змінами.

Я дякую всім, хто допомагав нам. Не байдужим людям, бізнесу, громадським активістам, одеситам, які в складні моменти приходили нам на допомогу. Саме громадськості та бізнесу, сьогодні необхідно продовжувати розпочаті нами зміни. Значно краще платити кошти юристам, аніж давати хабарі, які роз’їдають країну. Тому повинні не дозволити відібрати те, чого ми досягнули разом.

Окрема моя вдячність працівникам, які долучилися до реформування і проекту Відкритий митний простір. Ви все зробили правильно. Це правильно хотіти щось змінити. Це правильно бути небайдужим. Це правильно взяти відповідальність і ризикнути задля благородної мети. Неправильно — це чекати, що хтось це зробить замість вас. Продовжуйте пробувати і вам вдасться.

Україна буде успішної країною. Ми не можемо бути заручниками рабів при владі. Вони не дають сьогодні створити дійсно success story, але це ненадовго. Світ і Україна розвивають в напрямку цивілізації і чиновники, які консервують стару прогнилу систему приречені на поразку. Перемога буде за нами.

Пост Юлії Марушевської на фейсбуці

Без Табу
2
Публикации