Навколоєвроінтеграційні реформи - як і та, що стосується авторських винагород - іноді завершуються безумовним покращенням. Але у процесі випливають застарілі проблеми, а експерти демонструють свої не найкращі риси.
Можливо, хтось здивується, але у цивілізованому світі практикується виплата авторських винагород за концерти та виконання пісень на радіо і телебаченні. Але за роки незалежності врегулювати цю сферу в Україні так і не вдалося. Над законопроектами билися в тому числі музиканти, що ставали депутатами – Святослав Вакарчук, Руслана, Оксана Білозір, Таїсія Повалій – але результату це не дало.
Сьогодні в Українському кризовому медіацентрі вкотре представники музичної сфери та кінематографу зібралися, щоб обговорити питання роялті, а саме законопроект 4461, що стосується авторських та суміжних прав. Час на обговорення ще є, бо ініціативу ще навіть не виносили на перше читання.
Розмову цю важко було назвати дискусією, бо представники Українського агентства з авторських та суміжних прав взагалі не з’явились. Хоча ця структура, власне, була головним героєм дня, бо саме виключно через неї після реорганізації згідно з законопроектом мають йти усі авторські виплати. А прибічник законопроекту був лише один, юрист Дмитро Гузій, та й він прийшов у останні кілька хвилин заходу і коротко окреслив проблему.
За версією прибічників, законопроект допоможе прибрати корупційні схеми часів Дмитра Табачника у цій сфері, а ті, хто протистоїть цим нововведенням, відповідно, хочуть, щоб ситуація лишалась без змін.
З представників влади був лише представник Мінекономрозвитку, який, навпаки, щодо майбутньої монополії УААСП на виплату авторських винагород налаштований оптимістично – мовляв, зараз виплати розпорошені по кількох організаціях колективного управління (загалом їх 18), кожна у процесі забирає потроху собі. І автор, якщо взагалі ці кошти отримує, то на виході вони мізерні. Натомість найбільші телеканали взагалі такі виплати часто ігнорують. І загалом понад 90% коштів лишаються у тіні – хоча за останній час кількість виплат все-таки збільшилась у 4,5 рази.
Представники США та Євросоюзу, а також міжнародні організації з авторського права вже спрямували листи до прем’єр-міністра, де зазначають, що законопроект підтримувати не будуть і нам не радять. А Штати до того ж не фінансуватимуть впровадження електронної системи розподілення авторських винагород, передбачене цим законопроектом.
Інша проблема – як система діятиме, якщо вона таки буде запроваджена і профінансована. Противники змін запевняють, що ризиковано віддавати її під керівництво лише одній структурі. Бо раптом трапиться якийсь глобальний збій – і музикантам з кіношниками доведеться пережити історію, схожу на ту, що ми спостерігали щодо е-декларування. Бо якщо немає тебе у базі, то й на авторські виплати ти ніби претендувати не можеш.
Ну і зрештою не міг не виплисти у розмові фактор загрози євроінтеграції та безвізу, зазвичай - другий аргумент за серйозністю та категоричністю після «Путін нападе». Зміст законопроект ніби не кореспондується з документацією щодо Асоціації з Євросоюзом, і відповідно, можуть виникнути проблеми. А здавалося, що останні проблемні моменти стосувалися біометрики та питань міграції, і далі – зелене світло.