Ласкаво просимо до столу. Що впливає на вартість продуктового кошика в Україні

Все для людей? / Getty Images

Оглядач Без Табу розвінчує одну продуктову #зраду та нагадує про іншу.

Звичка наших співгромадян жалітися на завищені ціни давно вже не дивує. Останнім часом, щоправда, перше місце серед трендів скарг посідають зовсім не комунальні послуги, а харчі. Про тарифи на газ мова знову піде приблизно наприкінці вересня, а от про хліб насущний треба думати кожного дня. І перспективи витрачати більшу частину місячного бюджету на їжу тішать далеко не всіх. Щоправда, в цілому ситуація не є настільки критичною, як може здатися на перший погляд.

#Зрада тижня

Цього тижня в українському сегменті всесвітньої мережі розійшлася світлина, що нібито прямо натякає на невміння правлячої еліти забезпечувати власне населення продуктами харчування за доступними цінами. В якості прикладу чомусь було наведено Великобританію, де в одному з супермаркетів кілограм свинини нібито коштує близько 40 гривень в перерахунку на місцеву валюту. А плитка шоколаду (як же ж про це забути з урахуванням того, яким чином заробляв свій капітал голова держави) – і взагалі 13 гривень. Народ охоче проковтнув наживку, навіть не спробувавши розібратися, що тут до чого.

FAQ по #зраді

По-перше, вищезгаданий кондитерський виріб за українською аналогією можна назвати хіба що «продуктом, що містить шоколад», але ніяк не шоколадною плиткою. Такого добра вистачає і в наших супермаркетах, і коштує воно значно дешевше – ще нещодавно на 13 гривень деінде можна було придбати аж дві одиниці цього товару. По-друге, cooking bacon – це все-таки свинина, але зовсім не найвищого сорту. Простіше кажучи, в даному випадку мова про м’ясні обрізки, використовувати які можна хіба що для піджарки. Або ж для того, щоб бідному на інгредієнти супу хоча б трохи ситність підвищити.

Втім, від #зради тут все одно нікуди не подітися. Наша малозабезпечена частина населення не відмовилася придбати б подібні обрізки хоч за 50, хоч за 60 гривень за кілограм. Але біда в тому, що краму такого зазвичай на українських прилавках не існує. Комусь чомусь здалося одного чудового дня, що злиденним краще продавати «варену ковбасу» без жодних натяків на м'ясо або ж голі кістки, з яких і бульйон-то не завжди виходить достатньо наваристим. Ціни цінами, але смаки споживачів теж треба враховувати. В іншому випадку матимемо не цивілізований ринок, а типовий радянський гастроном, де продають те, що привезли, а не те, що цікавить покупців.

До того ж, відносно низькі з урахуванням середньої зарплатні британські ціни формуються ще й за рахунок того, що фермерські господарства отримують від держави чималеньку компенсацію власних витрат. А де беруться гроші на компенсацію? Правильно, з податків, які сумлінно сплачуються сумлінними громадянами. Наскільки сумлінно сплачують податки в наших краях? Ой, людоньки, краще не питайте. Та й щодо використання отриманих грошей за призначенням у нас забагато питань. Якщо донести цей факт до пересічного громадянина України, він в найгіршому випадку може забажати і померти з голоду – мовляв, злочинна влада знову нас дурить, малюють на цінниках одне, а ми платимо зовсім інше!

Втім, на ціноутворення в Україні впливають і інші фактори. Наприклад, суто метеорологічні форс-мажори. Ви ж пам’ятаєте, як в середині квітня небесна канцелярія піднесла сюрприз, влаштувавши… ні, навіть не легкі приморозки, а справжню зимову феєрію з цілком грудневими (нехай і нетривалими) морозами? Тоді цілком логічно здалося, що на ринку овочів та фруктів буде створено нездоровий ажіотаж, оскільки нові насадження померзли і завозити майже все доведеться з-за кордону. Але реальність виявилася не такою жорстокою.

Скажімо, молоду картоплю на Лівобережжі вже в середині травня можна було придбати з рук за ціною 20 гривень за кілограм. І це в найгіршому випадку, бо найчастіше викладати довелося відсотків на 40-50 менше. При цьому скаржитися на нестачу краму не доводилося, та й без черг якось обійшлося, Помідорів, огірків та інших тепличних овочів це теж стосується в повній мірі – ціни в порівнянні з минулим роком якщо і змінилися, то зовсім несуттєво. Втім, це поки лише приказка, а не казка. Справжню картину можна буде оцінити тоді, коли в хід піде вирощена не тепличним, а більш звичним способом городина.

Пильнуйте ваші баклажани

Біда ще й в тому, що не завжди покупець може отримати гарантію стовідсоткової якості товару. Нещодавнє отруєння рибою в Києві та області, а також на Сумщині змусили згадати не лише про те, що у вітчизняних лікарнях досі немає сиворотки від ботулізму. За нормальних умов такі небезпечні для життя харчі просто не мали б потрапити на прилавки. Але траплялося навіть так, що люди труїлися тим, що придбали в мережевому супермаркеті, а не в невідомої бабці за рогом. Ось що дійсно має бентежити покупців, а не обрізки свинини за 38 гривень в далекій Англії.

Сказати ж щось з приводу позиції держави в плані вартості продуктового кошика важко. Бо позиції цієї в тому вигляді, в якому її хоче бачити споживач, просто не існує. Іноді складається враження, що наші можновладці не дуже добре розуміють, що впливає на ціноутворення. Хоча щонайменше один з відомих українських політиків свого часу був директором ринку і нібито має розуміти, що тут до чого.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!