Катування під час відпусток. Як «азовця» Краснова залишили під вартою
Голова громадського корпусу «Азов - Крим» Станіслав Краснов лишився у СІЗО до 22 серпня. Адвокати в Апеляційному суді наполягали на тому, що він не впливав би на свідків та не намагався би втекти, але на суд це враження не справило.
Станіслав Краснов, якого цього разу привезли на засідання, нагадав суду, як 28 лютого, коли він йшов із дружиною у магазин, на них напали невідомі озброєні люди без розпізнавальних знаків. Це бачили свідки (працівники магазину) та було зроблено відеозапис камер спостереження, але згодом він був знищений. Краснова та його дружину побили, потім запхали до машини та вивезли до лісу. Він говорить, що ФСБ-шники у Росії так не катують українських політв'язнів, як це робили українськи силовики. Також Краснов не бачив подібного поводження із полоненими під час того, як воював на Донбасі добровольцем.
«Це були дійсно катування, тому що окрім того, що мене били постійно продовж шести годин, що я знаходився в цьому лісі, впродовж години, що мене везли до головного управління СБУ, впродовж години мене били і катували в кабінеті слідчого – тому що я, коли був останній раз на так званому допиті, в четвер чи в п'ятницю на тому тижні, я впізнав цей кабінет – на мені не було цілого місця, в мене все було пошкоджено, був один суцільний синець. Крім того, обличчя було замотане скотчем і я майже не міг дихати. Я ці шість годин лежав у замезлому болоті, тому що це був лютий, була крига, я був легко вдягнений. Мені розщеплювали щелепи, діставали язика і проводили ножем по язику – імітували його відрізання. Били по статевих органах, спеціально їх стискали», - розповідає Краснов.
Звинувачення у державній зраді, підготовці теракту та незаконному поводженні зі зброєю кримчанин Станіслав називає помстою за громадську діяльність та особистими рахунками як із кримським СБУ, так і з київським, куди згодом перевелися деякі кримські працівники. Серед причин конфлікту – участь Краснова у Майдані, а також у «громадській блокаді» Криму, яка завдала окупаційній владі півострова мільярдних збитків. За словами Краснова, після цього була вказівка нейтралізувати керівництво кримської блокади – представників «Правого сектору», «Азову» та «Айдару». Ще одна причина – розповідь Краснова про справу щодо торгівлі людьми (вивезення двох кримчанок у сексуальне рабство до Москви), до якої вважали причетним радника міністра оборони Росії Павла Гусєва. У 2013 році Краснов, тоді оперуповноважений у справах неповнолітніх, давав про це пресс-конференцію в УНІАН.
Адвокат Андрій Мамалига у своєму виступі зазначив, що ухвала суду першої інстанції від 24 червня 2016 року, за якою Станіслав Краснов має перебувати під вартою до 22 серпня, повинна бути скасована. При цьому Краснова мають зобов'язати з'являтися на судові засідання та до слідчого.
Таким чином можна було б завершити досудове розслідування без утримання Краснова у неналежних умовах без медичної допомоги (йому ще місяць тому була потрібна операція через погіршення зору на одне око).
«Питання розумності терміну тримання під вартою не може бути оцінено абстрактно, але повинно оцінюватись у кожному конкретному випадку», - зазначив адвокат.
До клопотання щодо продовження терміну тримання під вартою було додано лише протоколи допиту свідків Іслямова і Осмаєва, все інше – інформація щодо доказів, яка існувала ще у лютому-березні.
«На моє переконання, немає жодних доказів того, що Станіслав Краснов, перебуваючи на волі або під домашнім арештом, якимось чином може вплинути на проведення цих експертиз, або завадити проведенню чи погрожувати свідкам», - зазначив Мамалига.
За словами адвоката, Краснов понад два тижні перебував під цілодобовим домашнім арештом з носінням електронного браслету і жодного разу не порушив зобов'язання щодо появи у суді. Також сам Станіслав Краснов зазначав, що після перебування у слідчому ізоляторі СБУ взагалі перебував три дні на волі, і нікуди не втік, бо вважає себе правим і сподівається на справедливий розгляд.
«Щодо ризиків втечі, знову ж таки хочу звернутись до європейської практики, за якою вони мають оцінюватись судом на підставі фактичних даних або доказах того, що ці ризики є наявними, а не на підставі припущень», - зазначив адвокат.
Також адвокат звернув увагу на те, що у показах двох свідків дослівно повторюється одне питання та відповідь на нього: «Как вы можете охарактеризовать Краснова? – Краснов – человек с чувством вины». Адвокат зазначив, що допит не має бути одночасним і не може бути таких співпадінь.
Андрій Мамалига вже заявляв клопотання щодо виклику до суду цих свідків, щоб перевірити достовірність їхніх показів. Щодо одного зі свідків, Осмаєва, у адвоката є сумніви: «Якщо звернути увагу на його анкетні дані: національність – чеченець, громадянство – особа без громадянства, освіта – незакінчена вища, місце роботи – тимчасово не працює, рід занять та посада – тимчасово не працює, місце проживання – Одеса, судимість – судимий за ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю – ред.), засуджений до 2 років 9 місяців позбавлення волі». Але суд не звернув уваги на ці моменти, що можуть викликати недовіру до показів. Адам Осмаєв був затриманий у 2012 році в Одесі за підозрою у вчиненні вибуху – у СБУ заявили, що йшлося про підготовку замаху на президента Росії Володимира Путіна. У 2014 році його звільнили у залі суду, оскільки він вже відбув свій термін у слідчому ізоляторі.
Представники прокуратури зазначили, що всі експертизи станом на 15 липня проведені, на цьому тижні чи на наступному завершиться досудове розслідування по справі Краснова.
Щодо катувань у СІЗО – відомості щодо цієї справи внесені в ЄРДР та розпочато розслідування. Також відомо, що ті, хто здійснював катування, могли бути лише співробітниками, бо установа закрита.
Другий адвокат Краснова Леонід Сіваков зазначав, що підозра у державній зраді не підтвердилася під час розгляду справи у суді першої інстанції: «Це особливо тяжкий злочин, який у публічній площині наші посадовці вважали доведеним наперед, а тепер чомусь мовчать про це, і ніхто вже про цей злочин не каже. І слідчий суддя написав у своєму рішенні, що немає підстав вважати, що обгрунтованою є підозра у державній зраді відносно Краснова». Підозрюваний в свою чергу зазначив, що спілкувався з російськими громадянами у рамках співпраці із Службою зовнішньої розвідки. Натомість у службі повідомляли, що співпраця з Красновим почалася у 2013-му та припинилася у кінці 2015 року, коли він почав надавати недостовірну інформацію. А голова СБУ Василь Грицак у відомому всеохоплюючому інтерв'ю «Директор війни» коментував ситуацію з Красновим наступним чином: «Іноді важко доводити суспільству ефективність нашої роботи. Взяти Краснова. Встановлений нами 100% російський агент. Але до нас приходили із файєрами: як же ж так, що це ви патріотів утискаєте. Ми були вимушені публічно надавати докази його злочинної діяльності».
Щодо підготовки теракту, у якій подозрюють Краснова, то адвокат зазначає, що за час тримання під вартою не з'явилося жодних нових доказів такої підготовки. При цьому за весь час, що Краснов перебуває за гратами, його було запрошено лише на один допит. Адвокат не розуміє, яким слідчим діям міг би перешкоджати подозрюваний, якщо вони майже не проводяться.
За словами адвоката, «азовця» тримають під вартою за рішенням, що ухвалене в незаконний спосіб.
«Зараз подовжується тримання під вартою особи по ухвалі, яка прийнята у спосіб, який прямо протирічить прийняттю ухвал незаконним складом суду за статтею 35 КПК (автоматизована система документообігу суду – ред.) і практикою Верховного суду у багатьох рішеннях», - повідомив суду Сіваков.
Також він нагадав про умови утримання Станіслава у Лукьянівському СІЗО.
«Вони його тримають досі в камері для довічно ув'язнених: 8 кв. м., два ув'язнених на цю площу. Про це вже написано всім – нашим омбудсменам, прокуратурі, але його все-таки там тримають. Але вона не відповідає навіть елементарній вимозі – 5 кв. м. на кожну особу», - розповів адвокат.
До справи під час сьогоднішньго судового розгляду долучили лист від Державної пенітенціарної служби, де зокрема згадується, що Краснова намагалися доправляти на судове засідання, але він відмовлявся виходити з камери.
«Особисто багато посадових осіб Лукьянівського СІЗО своїми діями і прямими та залежними доказами підтверждують, що вони його катують – тим, що тримають його в камері, яка не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, що здійснюють тиск на нього, здійснюють факт побиття і кажуть: «Це не ми, це хтось». А хто? Ну, Служба безпеки. А ці хлопці-охоронці зі Служби безпеки кажуть: «Ні, ми його в перший і останній раз може й побили, бо це було давно, 28 лютого». І сторона захисту впевнена, що за таких мотивів і таких намагань провести досудове розслідування воно може не закінчитися і в річний термін», - говорить Сіваков.
Він не розуміє, що заважає стороні обвинувачення надати докази, якщо дійсно підозра у державній зраді існує. Те саме і щодо підготовки теракту. Щодо підозри у незаконному поводженні зі зброєю, то ще немає даних усіх експертиз, але одна з них вказує, що «деякі з засобів, що були знайдені під час затримання Краснова, були недієздатні». Також зазначено, що «ударний механізм підривників сповільненої дії у кількості шість штук бойовими припасами не є». Йдеться про уповільнювач для здійснення вибуху, і якщо він не зміг виконати свою функцію, то не може бути мови про підготовку теракту, вважає адвокат.
У перерві, коли суд пішов до нарадчої кімнати, та після оголошення рішення про продовження арешту, у залі влаштували міні-мітинг – спочатку закликали суддів вчинити «по совісті», потім перейшли на прокльони. Група підтримки була невелика, але гучна. Для блокування людей було замало, і всіх потроху випроводили із зали, бо зараз, мовляв, тут буде наступне засідання. З близьких була дружина, бо мати – у Криму, під пильною увагою ФСБ-шників. Тому краще би не всі одразу роз'їхалися по відпустках і було кому бити на сполох. Бо ми ж бачимо, яке воно, Лук'янівське СІЗО.
Вікторія Найдьонова, Без Табу