Хроніка подій та оперативна аналітика: що відбувається на фронті й у тилу
Видання Kyiv Post веде безперервний моніторинг ситуації в Україні, фіксуючи ключові військові, політичні та міжнародні новини.
У Kyiv Post повідомили, що KSE Institute оцінив річні витрати Росії на «підписні» бонуси для контрактників приблизно у 1 трлн рублів, тоді як вигоди від зростання зарплат через дефіцит робочої сили в разі нової мобілізації становили б лише 20–200 млрд рублів.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що новий аналітичний документ KSE Institute порівнює економічні наслідки ще однієї хвилі мобілізації для російського ринку праці та бюджету.
Що показало дослідження
Йдеться про роботу «Fewer Bodies or Cheaper Bodies? What a New Wave of Russian Mobilization Would Do to the Wages of Those Who Stay Behind», у якій аналітики використали дані про вакансії в Росії за 16 місяців, регіональні укази та записи про втрати.
За оцінкою дослідників, призов 500 тисяч людей міг би підняти реальне зростання зарплат лише на 0,1–0,2 відсоткового пункта, а мобілізація одного мільйона – на 0,6–1,2 пункта.
Водночас KSE Institute доходить висновку, що втрати від скорочення дорогого контрактного набору, який фінансує держава, ймовірно, переважили б вигоду від додаткового дефіциту робочої сили.
Що відбувається в російській економіці
Окремо дослідники зазначають, що російський військово-промисловий сектор уже скорочує найм. За останній рік виробники озброєння та авіації зменшили кількість оголошених вакансій на 37%, інші військові виробництва – на 14%, а виробники дронів – на 13%.
Для порівняння, у цивільному секторі кількість вакансій зросла на 7%. Також 94% оголошень про військові посади не вимагають ані досвіду, ані кваліфікації, тоді як у цивільних вакансіях таких – 46%.
Фактично армія Росії й далі конкурує за той самий низькокваліфікований сегмент ринку праці, що й частина цивільної економіки.
Чому це важливо
Така динаміка показує, що нова мобілізація для Кремля була б не лише військовим, а й економічним рішенням із суперечливими наслідками. З одного боку, вона могла б посилити тиск на український фронт, з іншого – ще більше вдарити по внутрішньому ринку праці та витратах російського бюджету.
У довгостроковій перспективі це означає, що Москва змушена обирати між дорогим контрактним набором і примусовим поповненням армії, не маючи безболісного варіанта.
Як писав БЕЗ ТАБУ, кадрові та економічні наслідки війни для Росії дедалі частіше проявляються не лише на фронті, а й у цивільному секторі, де мобілізаційна політика напряму впливає на зарплати, вакансії та доступність робочої сили.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та мобілізації.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, подібні оцінки важливі не лише як економічний зріз, а й як індикатор того, наскільки Москва готова й далі платити за війну людьми та грошима.
