«Форсаж» не вдався: Україна запізнюється з реформами і ризикує втратити понад €5 млрд від ЄС
Українські урядовці та нардепи знову розминулися з дедлайнами брюссельських реформ, через що країна ризикує недоотримати понад €5 млрд фінансування. За даними видання Finance.ua з посиланням на Центр економічної стратегії, темпи виконання ключових індикаторів залишаються занадто повільними.
Україна ризикує втратити частину макрофінансової допомоги від Європейського Союзу через зрив виконання умов програми, зокрема довкола реформи Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Про це написав голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, питання впирається не лише в один законопроєкт, а в ширший перелік зобов’язань, які Україна мала закрити до кінця вересня.
Що саме пішло не так
За словами Шабуніна, замість урядового законопроєкту №16018-1 комітет Верховної Ради з питань правової політики підтримав депутатський аналог №16018. Обидва документи стосуються порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів – органу, який відбирає та атестує суддів.
Ключова різниця між ними полягає в ролі міжнародних експертів. У варіанті №16018-1 вони мали вирішальний голос під час конкурсного відбору, а в №16018 цей механізм прибрали.
«Депутатський законопроєкт прямо суперечить вимогам для отримання грошей ЄС. А значить Україна, скоріше за все, не отримає майже 7 млрд євро», – написав Шабунін.
Він також пов’язав ці гроші з конкретними потребами безпеки: за його словами, без європейського фінансування міста можуть не отримати додаткові засоби протидії дронам, а фронт – нові партії FPV-дронів.
Скільки індикаторів уже виконали
За наведеними в матеріалі даними, із 95 індикаторів, термін виконання яких уже настав, Україна виконала 84. Невиконаними залишаються 16 вимог: вісім – ще з минулого року та першої половини 2026-го, ще вісім – за третій квартал.
У вересні уряд закрив шість прострочених рішень, серед яких були оцінка ризиків і дозвільні процедури. Водночас частина ключових законопроєктів досі зависла між читаннями або взагалі не дійшла до голосування в залі.
- реформа державної служби;
- статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
- скасування заморожування державної допомоги;
- законодавство про прокурорів;
- законодавство про банкрутство малого бізнесу.
Що це означає для бюджету
У Брюсселі, за даними джерела, дедалі різкіше реагують на затримки. Логіка партнерів проста: спочатку виконання реформ, потім гроші. Ідеться не лише про чергові транші, а й про вже погоджений пакет фінансування на 90 млрд євро на 2026–2027 роки.
Затримка з європейськими коштами створює додатковий тиск на бюджет України. Навіть якщо частина цих грошей призначена на цивільні видатки, вона все одно вивільняє внутрішній ресурс для оборони – саме тому затримки б’ють і по соціальній сфері, і по військових закупівлях.
За оцінками, йдеться не про формальну бюрократію, а про реальні ризики для державних фінансів у рік, коли Україна й без того живе в умовах великого дефіциту.
Якщо українська влада не встигне закрити вимоги програми, країна може втратити не лише частину макрофінансової допомоги, а й темп євроінтеграції в економічному блоці. Саме такі паузи в Брюсселі традиційно сприймають як сигнал, що реформи знову відсуваються на другий план.
Додатковий ризик полягає в тому, що кожне нове затягування ускладнює переговори щодо наступних пакетів підтримки. У підсумку це може вдарити по бюджетному плануванню на 2026 рік і по готовності партнерів швидко відкривати нові програми.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, що Україна також має змінити правила оподаткування міжнародних посилок, аби наблизитися до отримання близько 4 млрд євро міжнародної фінансової підтримки. Про це ми розповідали окремо.
