Хабар у НАУ. На чому можна "підняти гроші" в університеті
Блогер Олександр Равчев пояснює, де приліпає у корупціонерів з ВИШів, та чому не треба дивуватися хабарю в 170 000 євро.
В контексті затриманого тво ректора НАУ на хабарі в 170 тис євро, розкажу вам трохи про корупцію у вищій освіті :)
Отже, на чому можна "підняти гроші" в університеті?
Перше звичайно розподіл бюджетних місць. З кожним роком міністерство все більше відбирає можливості університетів впливати на те хто буде вчитись на бюджеті, а хто на контракті, але там досі є чим поживитись. В середньому хабар 50% від вартості навчання на контракті.
Друге - це захисти дисертацій. Навіть якщо людина писала її самостійно і робота хороша, рецензенти-опоненти та члени рад все одно мають свої 100-300$ з кожної дисертації. А от якщо людина писала не сама, то тут золота жила. Суми можуть коливатись від 5 до 50 тис $ щоб зробити кандидатом наук людину, яка зробила від майже нічого, до взагалі нічого. Серед клієнтів переважно депутати та чиновники. Для них кандидатська це статус типу гарного годинника.
Третє корито - бюджетні кошти та майно університетів. Тут можна і підряди родичам віддати, і здати в оренду корпуси під ресторани та казино, і землю забудовникам передати ( до речі саме цим активно користувались в адміністрації НАУ).
Четверте - "схеми педагогічного рекету", коли викладачі платять деканам просто за можливість працювати у ВНЗ. В столиці це трапляється рідко, але часто про таке повідомляють з регіонів. Декани в свою чергу платять за свої посади вже ректорам. Звичайно не всі, і думаю навіть не більшість. Але схема є.
І звичайно п'яте - це сесія. Хоча її зазвичай віддають на підкорму звичайним викладачам, щоб була кругова порука. І тут вже рознос сум величезний.
В залежності від нахабства адміністрацій, можуть "заробляти" також на поселення в гуртожитки та переведеннях. Але в загальному заліку, то вже незначні суми :)
Пост Олександра Равчева на фейсбуці