Газу вистачає, але є нюанс: як Росія може зірвати опалювальний сезон і навіщо «Нафтогазу» Свириденко
Україна накопичила достатньо газу на зиму, але російські атаки на інфраструктуру можуть заблокувати доступ до нього. Про те, чому нам доведеться екстрено купувати європейський газ і як рятувати ситуацію відправлять Юлію Свириденко, повідомляє РБК-Україна.
Україна входить в опалювальний сезон із запасами газу понад 14 млрд кубометрів, однак ризик російських ударів по газовій інфраструктурі змушує говорити про додатковий імпорт і можливі кадрові рішення в НАК «Нафтогаз України», пише РБК-Україна.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому за формально достатніх запасів газу країна все одно готується до найгіршого сценарію і як на це можуть вплинути рішення щодо керівництва «Нафтогазу».
Запаси є, але ризики не зникають
На 12 серпня в українських підземних сховищах уже накопичили майже 14 млрд кубометрів газу. Це більше за урядовий мінімум у 13,2 млрд кубометрів, необхідний для старту опалювального сезону. Водночас влада розраховує довести запас до 14,6 млрд кубометрів, а за нинішніх темпів закачування – навіть до 16 млрд кубометрів до початку холодів.
Але в нинішніх умовах питання не лише в обсязі ресурсу, а й у тому, чи зможе Україна безперебійно ним користуватися. За оцінками співрозмовників видання, озвучені раніше 400 млн євро на додатковий імпорт – це лише мінімальна сума, яка потрібна для закупівель у разі погіршення ситуації.
Труби під прицілом
За даними української розвідки, з наближенням холодів Росія може активізувати удари не тільки по енергетиці, а й по газотранспортній системі та об’єктах газовидобутку. Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Черняк підтвердив, що під загрозою можуть опинитися також інфраструктура для відбору газу зі сховищ та імпорту палива з Європи.
Атаки на газовидобувні об’єкти вже почастішали. На «Нафтогазі» повідомляли, що після удару 9 серпня частину обладнання було виведено з ладу, а роботу об’єкта тимчасово зупинили. Пошкодження зазвичай вдається швидко частково компенсувати, однак повторні атаки можуть зробити відновлення довшим і складнішим.
Окремий ризик – не стільки самі запаси, скільки можливість фізично відбирати газ зі сховищ. Ключові ПСГ розташовані на заході країни, а найбільшим є Більче-Волицько-Угерське сховище у Львівській області. Якщо буде пошкоджена компресорна інфраструктура, відбір може бути обмежений на певний час, хоча повністю заблокувати його Росії буде складно.
«Там не складна інженерна система, і її можна оперативно відновити. Крім того, ПСГ пов’язані між собою мережею труб. Пошкодження компресорної системи може скоротити обсяг відбору газу на певний період, але повністю зупинити – складно», – сказав співрозмовник, який знайомий із роботою української газотранспортної системи.
У 2024 році в Україні моделювали різні сценарії роботи ГТС і ПСГ в умовах обстрілів. Жоден із них не показав повного блокування відбору газу зі сховищ. Водночас у разі обмеження доступу до запасів автоматично зросте потреба в імпорті для покриття поточного споживання.
Імпорт із Європи як страховка
Спроби Росії зірвати імпорт газу з Європи теж оцінюються як малоймовірні. Найбезпечнішим напрямком вважають польський маршрут, адже компресорна інфраструктура розташована на польській стороні, а на території України таких потужностей немає. Тож для реального зриву постачання РФ довелося б атакувати територію Польщі.
Словацький і угорський напрямки, за оцінками співрозмовників РБК-Україна, також залишаються відносно малоуразливими. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає ризики зриву імпорту мінімальними.
«Якби росіяни могли «вибити» імпорт, то вже зробили б це», – зазначив він.
Проблема полягає не лише в логістиці, а й у ціні. На європейському хабі TTF в останній тиждень вартість газу коливалася в межах 550–650 євро за тисячу кубометрів. Через високу ціну закупівлі в Європі скоротилися, а сховища в ЄС заповнені менш ніж на 60%, тож попит узимку може залишатися високим.
Свириденко як переговорниця
На цьому тлі в оточенні влади обговорюють можливе призначення Юлії Свириденко в керівництво НАК «Нафтогаз України». За даними джерел РБК-Україна, саме їй можуть доручити шукати додаткові кошти на імпорт газу та перемовини з партнерами.
«Це, скоріше, політичне призначення для Юлії Анатоліївни з метою домовлятися з партнерами і шукати додаткові гроші для «Нафтогазу»», – сказав один зі співрозмовників видання.
Інші джерела стверджують, що сама Свириденко нібито теж була зацікавлена залишитися в Україні та отримати посаду в енергетичній компанії, а не їхати послом за кордон.
Втім, швидко стати повноцінною головою правління НАК вона не зможе: для цього потрібен конкурс і рішення наглядової ради. До того ж є питання до її досвіду в нафтогазовій галузі та до юридичних обмежень.
Юридичне питання
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про запобігання корупції», Свириденко не може обіймати керівну посаду в НАК до середини липня 2027 року, якщо раніше вона брала участь у рішеннях уряду щодо компанії. Саме така ситуація, за даними видання, і була, адже як очільниця уряду вона брала участь у рішеннях Кабміну щодо діяльності «Нафтогазу».
Попри це, політичне рішення щодо її можливого призначення нібито вже ухвалене. Джерела РБК-Україна стверджують, що Свириденко можуть оформити членкинею правління і одразу призначити виконувачкою обов’язків голови компанії. Водночас фахівці з корпоративного права застерігають, що таке рішення може викликати юридичні запитання.
Подібні суперечки вже виникали під час призначення керівників «Нафтогазу» раніше. У 2022 році для призначення Олексія Чернишова змінили статут компанії, а до того схожа схема застосовувалася і в історії з Юрієм Вітренком.
Якщо до призначення Свириденко виникнуть претензії з боку партнерів, це може ускладнити переговори про фінансування імпорту газу. Саме тому питання керівництва «Нафтогазу» в цій історії напряму пов’язане не лише з кадровими рішеннями, а й із підготовкою країни до зими.
Що далі
Україна вже має достатній запас газу, щоб увійти в опалювальний сезон без паніки. Але війна робить будь-який прогноз умовним: удари по видобутку, сховищах або інфраструктурі відбору можуть змусити шукати додатковий ресурс просто під час холодів.
У такій ситуації імпорт із Європи розглядають як страховку, а не як базовий сценарій. І саме тому навколо «Нафтогазу» зараз одночасно точаться і фінансові, і кадрові дискусії.
Бек: у попередніх матеріалах БЕЗ ТАБУ вже звертав увагу на те, що українська енергосистема входить у зиму в умовах постійної загрози ударів з боку РФ. Тепер ризики поширюються і на газову інфраструктуру, без якої навіть заповнені сховища не гарантують спокійного проходження сезону.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, що Україні потрібно готуватися не лише до енергетичних обмежень, а й до дорогого імпорту газу та складних рішень у держкомпаніях енергосектору.
