Дія ворожнечі. Що робити з парковками для людей з інвалідністю?

11.11.2016, 19:00
Місця на всіх не вистачає - фото 1
Місця на всіх не вистачає / Герой парковки

В Україні хочуть суворіше карати за порушення прав людей з інвалідністю на паркувальні місця. Втілення просувається доволі важко – переважно тому, що для тих, кого це не стосується особисто, навіть не одразу зрозуміло, про що йдеться.

В країні нараховується 2,6 млн людей з інвалідністю, з них близько 100 тисяч – автомобілісти. При цьому Конвенція ООН по правах людей з інвалідністю не виконується формально і навіть не імплементована в наше законодавство.

Законопроект щодо посилення відповідальності за порушення прав водіїв з інвалідністю під час паркування планують внести на розгляд до Верховної Ради, і сподіваються, що його буде ухвалено до кінця року.

Як зазначив під час обговорення законопроекту Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич, іноді не потрібно ніяких додаткових коштів, достатньо виконання існуючого законодавства та свідомості суспільства. Вже існують спеціальні паркомісця для людей з інвалідністю, але ними іноді користуються звичайні водії – на незвичайних, доволі дорогих іномарках. Часто відповідають нахабно і людині з інвалідністю, і потім – патрульним, яких викликають на місце конфлікту. А якесь конкретне покарання за таку поведінку зараз не передбачено – лише щось на зразок виховної бесіди.

Доходить до того, що, наприклад, знайомий Сушкевича, що воював на Донбасі, одного разу не зміг потрапити до супермаркету – на парковці було близько десяти місць для автомобілістів з інвалідністю, але всі вони були зайняті тими, для кого не призначалися. Що казати про якісь більш критичні випадки – на зразок паркування біля лікарні або аптеки.

Власне, зараз війна вносить корективи у цю проблему – якщо раніше питання доступності середовища турбувало якийсь невеликий прошарок, то тепер це стосується прямо чи опосередковано майже кожного, і для цього навіть не завжди треба перебувати у зоні бойових дій. Хоча все одно законодавчі ініціативи і тепер йдуть з боку саме тих, хто стикнувся з цим безпосередньо.

Серед нового у запропонованому законопроекті – право на безоплатне паркування для людей з інвалідністю або для тих, хто їх перевозить, виділення паркувальних місць біля житлових будинків, непритягнення до відповідальності людини з інвалідністю при відсутності необхідних документів.

Також передбачено, що у випадку, коли на парковці місця для людей з інвалідністю не позначені, таким місцем може вважатися будь-яке, яке людина обере сама. Крім того, вперше прописано право громадських активістів на складання протоколу при порушенні цих правил паркування – але таке право попередньо потрібно буде зареєструвати у місцевих радах.

Органи Нацполіції отримають право на розгляд справ щодо порушення правил паркування та виписування штрафів. Автомобіль порушника буде дозволено блокувати чи евакуйовувати. При цьому автомобіль людини з інвалідністю повинен мати ззовні відповідну позначку.

За необлаштування місць, призначених для паркування, передбачать штраф у 1200 гривень, при повторному порушенні – 2040 гривень. Враховуючи, що йдеться про юридичних осіб, Валерій Сушкевич хоче просити народних депутатів навіть збільшити ці суми. За неправомірну зупинку, стоянку та паркування на місцях, призначених для людей з інвалідністю, штрафи, згідно з законопроектом, будуть вдвічі більшими, ніж зараз. Також штраф передбачено для тих, хто без будь-яких підстав причепить собі на авто позначку, яка говорить про те, що автівкою керує людина з інвалідністю.

За досвідом Володимира Азіна з Національної асамблеї інвалідів України нормальних місць для паркування по Києву лише кілька – власне, будівля Асамблеї, центральний залізничний вокзал (переважно тому, що над облаштуванням цього об’єкту громадські активісти билися 7 років) та «Мегамаркет» на вулиці Антоновича.

Під час зустрічі лунали два формулювання: «інваліди» та «люди з інвалідністю». Зрештою, перше навіть фігурує у назвах офіційних органів та законодавстві, і далеко не всі люди на нього ображаються. А от проблемами доступності – і власне, простої можливості вийти з дому – цікавляться усі причетні, незалежно від ставлення до формулювань та мови ворожнечі в цілому. Бо дія ворожнечі іноді призводить до набагато гірших наслідків.

Без Табу

Публикации