Дослідник із Atlantic Council Андерс Ослунд пояснює, як працює МВФ та чому Україна отримує транші й при цьому не виконує всіх вимог щодо структурних реформ.
Чому МВФ продовжує фінансування України? / Why Does the IMF Keep Funding Ukraine?
На засіданні Ради Міжнародного валютного фонду 3 квітня виявилось, що український уряд виконав лише п'ять із чотирнадцяти структурних реформ, які були умовою для отримання кредиту. Тим не менш, Україна отримала черговий транш фінансової підтримки $1 мільярд із $17,5 мільярдів за програмою допомоги. Скільки політики в тому, що Україна отримала четвертий транш від МВФ? Чому МВФ вимагає проведення багатьох важливих внутрішніх реформ, коли сам займається макроекономічними проблемами?
Перш ніж відповісти на ці питання, важливо знати, що МВФ робить, і що НЕ робить.
Жодна міжнародна організація не реагує швидше та ефективніше, ніж це робить МВФ. Він має набагато більше коштів, ніж хто-небудь інший, і його фінансування зростає з разом з міжнародними викликами. Його співробітники більш кваліфіковані і краще оплачувані, ніж співробітники будь-якої іншої організації. У нього є чітка місія, а з його чіткою ієрархією, фонд діє як армія.
Директор-розпорядник або його перший заступник видає наказ, і місія МВФ відбуває у місце призначення вже протягом декількох днів. У відчайдушних обставинах, він може укласти договір протягом двох тижнів, а через два тижні виконавча рада МВФ може ухвалити рішення. Наступного дня мільярди доларів можуть бути виплачені без рішення уряду або парламенту.
МВФ може діяти таким чином, тому що має обмежений мандат. Він призначений для підтримки макроекономічної стабільності — тобто, щоб утримувати країни від дефолту і стримувати інфляцію, яка, як правило, означає передумови дефіциту бюджету, жорсткої грошово-кредитної політики, політики обміну валют. У свою чергу, МВФ може запропонувати великі і миттєві виплати кредитів для зміцнення виснажених резервів Центрального Банку.
Так, 11 березня 2015 року рада директорів МВФ затвердила чергову планову виплату для України по плану виплати протягом чотирьох років 17,5 мільярдів доларів. Цього разу МВФ оформив кредит відразу на 5 мільярдів доларів. Гроші були виплачені наступного дня, подвоюючи резерви української валюти.
Ніхто, крім МВФ не зміг би зробити це. Будь-який інший уряд робив би це довго і нудно через затяжний процес парламентського голосування, а Україна за цей час потонула б у фінансових труднощах.
Чому МВФ виділив четвертий транш для України, хоча уряд виконав менше половини умов структурного реформування МВФ? Тому що Україна у першу чергу виконала макроекономічні умови для бюджетного балансу, який є найбільш важливим. Україна повинна мати дефіцит бюджету не більше 3,7% від ВВП в 2016 році, але він зупинився тільки на 2,3% ВВП. Інфляція була трохи меншою, ніж очікувалось, хоча дефіцит зовнішньої був дещо більшим, але курс стабілізувався в жорстких зовнішніх умовах.
Питання, чи накладає МВФ занадто багато структурних умов виправдано. Це було головною претензією програми МВФ в Індонезії і Південній Кореї під час Азійської фінансової кризи у 97-98-х роках. Однак МВФ не може ігнорувати широку вітчизняну та міжнародну громадськість, які закликають до серйозних заходів по боротьбі з корупцією і виступають за соціальну справедливість в Україні. Формальне обґрунтування МВФ полягає в тому, що ці структурні реформи необхідні для досягнення макроекономічних цілей.
За останній час здійснено дві найбільш важливі структурні умови - Національний банк взявся за недокапіталізований Приватбанк, стартувало подання електронних декларацій про доходи 100 000 державних чиновників. Обидві умови були виконані, а інші були набагато менш важливими.
Для отримання чергового траншу, Україні необхідно здійснити не менше шістнадцяти нових реформ, дві з них також є найбільш важливими - прийняття Верховною Радою закону "Про пенсійну реформу" до кінця квітня і закон "Про продажу земель сільськогосподарського призначення" до кінця травня. Якщо ці умови будуть виконані, МВФ може схвалити наступний транш у червні.