«Бусифікація» під прицілом Європи: чому рейди ТЦК дедалі частіше потрапляють на шпальти іноземних ЗМІ
Кадри жорстких затримань чоловіків на вулицях українських міст знову опинилися у фокусі західної преси: як повідомляє німецьке видання HNA, понад шість тисяч скарг до омбудсмана та регулярні скандали підривають довіру до мобілізаційного процесу.
У німецькому виданні HNA вийшов матеріал про відео, яке нібито показує силове затримання чоловіка в Україні під час мобілізації. Автори публікації наголошують, що обставини запису не вдалося незалежно підтвердити.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться про явище, яке в Україні вже називають «бусифікацією», а навколо нього накопичилося чимало правових і політичних претензій.
Що показує відео
За даними HNA, ролик поширило білоруське опозиційне медіа NEXTA. На ньому видно, як чоловіка нібито беруть працівники рекрутингової служби та силою заводять до автомобіля, тоді як перехожий намагається йому допомогти.
Журналісти зазначають, що кадри, ймовірно, зняті на Одещині. Водночас точно невідомо ні коли саме було записано відео, ні що передувало інциденту, ні чи дійсно чоловіка зрештою мобілізували.
Кадр із матеріалу HNA / HNA.de
Що таке «бусифікація»
У публікації пояснюють, що в Україні так називають практику, коли чоловіків для військової мобілізації силоміць саджають до мікроавтобусів або інших авто та везуть до рекрутингових центрів. Сам термін давно вийшов за межі побутового жаргону й став частиною гострої суспільної дискусії про методи поповнення армії.
Проблема загострюється на тлі триваючої війни проти Росії. Після хвилі добровольців на початку повномасштабного вторгнення Україні стало значно складніше залучати нових військових, а будь-які зловживання в процесі мобілізації одразу отримують широкий резонанс.
Що кажуть про повноваження ТЦК
За матеріалом HNA, працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки мають право перевіряти військово-облікові документи та вручати повістки. Але самовільні затримання, застосування сили чи примусове утримання не входять до їхніх повноважень – у таких випадках діяти має поліція.
Саме через це відео з вуличними силовими затриманнями регулярно викликають критику. Формально йдеться про перевірку документів, а на практиці – про сцени, які дедалі частіше сприймаються як перевищення повноважень.
Скарги, розслідування і вироки
В Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, як пише HNA, зафіксували понад 6 тисяч скарг на дії працівників рекрутингових центрів від початку року. Серед них – не лише скарги на незаконне обмеження свободи, а й на випадки фізичного насильства.
Одним із прикладів називають історію з Чернівців, де багатодітного батька з чинною відстрочкою силоміць доставили до центру комплектування. Після втручання омбудсмана чоловіка звільнили, а справу передали до Державного бюро розслідувань.
У матеріалі також згадують Одесу, де дев’ятьох працівників ТЦК уже засудили за незаконні затримання та тортури. Це, на думку авторів, підтверджує, що проблема має не лише медійний, а й правовий вимір.
Реакція влади
Президент України Володимир Зеленський у липні 2026 року закликав повністю припинити «бусифікацію», пише HNA. Військове командування, зі свого боку, заявило, що перевіряє сигнали про порушення та зловживання.
Від вересня 2025 року працівники рекрутингових центрів під час перевірки документів і вручення повісток також мусять носити бодікамери. У владі сподіваються, що це зменшить кількість конфліктних інцидентів і дасть змогу фіксувати можливі порушення.
Проблема мобілізації для України залишається чутливою: фронту потрібні люди, але будь-яке перевищення повноважень б’є по довірі до держави і створює додаткові аргументи для російської пропаганди.
На цьому тлі кожен новий ролик із вулиць українських міст стає не лише приводом для дискусії всередині країни, а й матеріалом для зовнішніх інформаційних атак. Саме тому тема примусових затримань давно вийшла за межі локальних скандалів.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що проблема порушень під час мобілізації дедалі частіше стає предметом публічних скандалів і перевірок, а влада змушена реагувати на них не лише словами, а й кадровими та організаційними рішеннями.
