Абердин: Повернення до минулого

30 марта, 15:45
Ліна Хіді та Стеллан Скарсгард у полотні Абердин - фото 1
Ліна Хіді та Стеллан Скарсгард у полотні Абердин

Люди залежні від власних спогадів як би старанно не намагалися позбутися їх. Адже минуле не просто тяжіє над нами, воно великою мірою визначає наше майбутнє.

Картина "Абердин" (2000 р.) норвезького режисера-постановника Ганса Петтера Моланда - не просто історія життя самовпевненої Кайзи Хеллер – представниці білих комірців із поганими звичками, яка через перешкоди йде до бажаної посади шляхом кар'єрного росту, не історія й п'яниці Томаса, котрий бажав забути, що йому совісно пити як одному з персонажів "Маленького принца" Антуана де Сент-Екзюпері. Це розкриття недосконалої сім'ї з власними проблемами, які опираються на минуле.

Герої драми змушують задуматися над буттям та усвідомити весь трагізм історії трьох таких близьких та чужих водночас людей.

Спостерігаючи за сюжетом, зрозуміло, що жанр екранного твору є звичайнісінькою драмою роуд-муві з різними соціальними проблемами: стосунки між батьками та дітьми, стосунки між чоловіками та жінками, соціальна нерівність, знущання над людьми, невиліковні хвороби подібні раку, наркотики, алкоголізм. Саме ці проблеми роблять картину актуальною.

Сама назва "Абердин" до перегляду наштовхує на думку, що фільм буде перенасичений розповідями із життя рибалок у Шотландії, але з перших епізодів мова йтиме про дорослу, вже не таку милу та сором'язливу дівчинку. Головна героїня актриси Ліни Хіді за 15 років життя без батька змінилася зовні та всередині, повністю змінила своє ставлення до життя, чоловіків та рідних. Вона самостійно досягла успіху на роботі, тому має можливість задовольняти власні потреби та допомагати матері.

Трейлер фільму "Абердин":

Через важку хворобу героїні неперевершеної Шарлотти Ремплінг, Кайза обіцяє знайти та влаштувати останнє побачення з Томасом. Мати Кайзи Хелен живе в страху очікування невідворотної небезпеки. Вона прагне відійти до іншого світу заміжньою жінкою, з усвідомленням того, що її донька разом із "рідним" батьком будуть такі ж близькі як і колись. То ж головній героїні доведеться подорожувати з Томасом, який має виконати останнє побажання колись такої дорогої йому жінки.

Абердин: Повернення до минулого - фото 178256

Зустріч через роки / кадр із фільму Абердин

На жаль, Кайза йде по життю з розчаруванням у протилежній статті через батька, якого так сильно любила у дитинстві. Коли вони зустрічаються, ми відчуваємо разом з героями, що між ними існує зв'язок та спостерігаємо багато спільного у їхній поведінці. При найменшій нагоді захистити старого головна героїня здатна ввійти у конфлікт з будь-ким, хоч епізод на безлюдній вулиці здається постановочним та нереалістичним.

Під час тимчасової ейфорії в автомобілі, яку відчуває Кайза після кокаїну, який вона вдихає для покращення настрою, з'являється думка, що у неї Едіпів комплекс і, що між нею і Томасом може бути інцестуальний зв`язок. Але реакція Томаса заперечує усі подібні думки, доводячи те, що між ними існує лиш певна прив'язаність та емоційний зв'язок.

У коротких наповнених сутністю реченнях можна знайти відповіді на питання, які цікавили не лише спостерігачів подій, що відбуваються на екрані, але й героїв кінострічки.
Батьківські зауваження Томаса направляють Кайзу на правильний вибір представника сильної статі Клайва. Саме він і допомагає їй із батьком. Герой Стеллана Скарсгарда засуджує деякі вчинки доньки, натякаючи їй на те, що чоловіки не люблять, коли жінки в їх присутності ведуть себе як Кайза.

Найбільше вражає його вчинок, що рятує майбутнє падчерки та доводить своє справжнє ставлення до неї. А от чи стане це уроком та прикладом для головної героїні - невідомо, але точно зрозуміло, що вона "не так вже й впевнена в тому, що не зможе взагалі нікого ніколи покохати".

Сюжетно-образна концепція твору поступово доводить нас до емоційного переживання протягом усього фільму, хоч і спочатку важко зрозуміти чи засуджувати чи співчувати усім дійовим особам. Все вирішує фінал кінострічки.

Виходить, що Гансу Петтеру Моланду своїм авторським кіно вдалося донести свої погляди і переконання до більшості. І шкода, що його повнометражний фільм не став рентабельним та не мав великого успіху.

Зображальний ряд, завдяки оператору Філіпу Огаарду та художникам Янушу Сосновському, Майку Ганну та Тору Вігфусону, створив чудову картину на екрані, певний настрій з викликаними спогадами та пережитими відчуттями у героїв та співпереживаннями їм.

Хотілося б визнати чудовим вибір акторів автором, особливо рішення у тандемі в двох інших режисерських роботах із Стелланом Скарсгардом, який завжди заворожує своїм особистим відтворенням та перенесенням через себе кожної із ролей.

Певно, прихильність глядачів зумів завоювати і сором’язливий але мужній Клайв - герой Іена Харта. З усіх героїв другого плану хочеться виділити саме його, хоча всі інші актори дуже талановиті і не є останніми у кінематографі.

Асоціативний монтаж у фільмі з використанням флешбеків створює взаємозв'язок між показаними подіями. Саме флешбеки у кінострічці слугують цінними та не зіпсованими спогадами минулого Кайзи, а її улюблена в дитинстві мелодія Чета Бейкера "Я впораюсь без тебе дуже добре" проходить через весь фільм. Адже ця пісня була завжди в пам'яті героїні, навіваючи приємні спогади минулого та надаючи їй сил та впевненості, щоб рухатися далі у майбутнє.

Усі саундтреки у фільмі належать польському композитору Збігнєву Прайснеру, який прекрасно впорався із завданням співставлення відомих раніше пісень до зображення. Плавні непомітні переходи від однієї композиції до іншої також створюють відчуття власної участі в подіях та співпереживання акторам.

Що ж... Минуле є основою нашої особистості та її становлення. Ми змогли стати тими, ким є завдяки минулому та людям, які опікувалися нами. Ми самі обираємо для себе сенс життя, вирішуємо чи вживати нам чи ні, вирішуємо кого нам вважати за доньку, сина чи батька та матір, навіть, якщо вони не є біологічними, знаходимо для себе цінності та ціль, заради яких варто жити та насолоджуватись життям. Все в наших силах. Ми можемо завжди змінити майбутнє, обираючи свій власний шлях.

Потік думок Іванни Скрипитули

Без Табу
powered by lun.ua

Публикации
Загрузка...