Російські загарбники вирішили перевезти понад 30 українських громадян із колонії №32 в окупованій Макіївці до в'язниць на території Росії. Як повідомляє видання «Корреспондент» з посиланням на ЗМІ, перших шістьох бранців вивезли ще в серпні, а зараз до етапу готують наступні групи.
Російська окупаційна адміністрація розпочала таємне етапування понад 30 українських бранців із колонії №32 в окупованій Макіївці до пенітенціарних установ у Росії, повідомляє Focus з посиланням на «Новини Донбасу» та джерела серед родичів ув’язнених.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, серед тих, кого готують до вивезення, є як військовополонені, так і цивільні заручники. За даними журналістів, шестеро українців уже опинилися за межами окупованої Донеччини, а ще 24 цивільних готують до відправлення вглиб РФ.
Перших шістьох українців вивезли ще в серпні. Серед них були п’ятеро військовослужбовців і один цивільний, яких окупаційні суди раніше засудили на строки від 10 до 17 років за вигаданими звинуваченнями в «екстремізмі», «тероризмі» та «шпигунстві».
Одного з військових, за даними видання, відправили до Росії 15 серпня, а ще через два тижні – чотирьох військових і одного цивільного. Місцеперебування п’ятьох із цієї групи досі невідоме.
Лише один із бранців зміг зв’язатися з родиною та повідомив, що його доставили до слідчого ізолятора в Красноярську. Водночас це лише транзитний пункт, тож кінцеве місце утримання досі не встановили.
За даними «Новин Донбасу», найближчими днями з колонії планують вивезти ще 24 громадян України, які перебувають у російській неволі як цивільні. Близько 20 із них, як стверджує видання, засуджені за тяжкими політичними статтями, зокрема за «тероризм», «екстремізм», «шпигунство» та «замах на підрив державного ладу».
Частина цих людей перебуває в ув’язненні ще з 2017–2019 років. Серед них є ті, хто потребує постійного медичного нагляду, а також засуджені, яким, за даними журналістів, уже за рік-два мав би закінчитися термін покарання.
Після обміну 14 серпня 2025 року в колонії залишалося понад 35 громадян України, зокрема п’ятеро військовослужбовців. Тепер більшість із них окупанти планують вивезти до Росії.
Офіційно переведення пояснюють проблемами з функціонуванням колонії на окупованій території – нібито там є перебої з водою, електроенергією та опаленням. Водночас журналісти припускають, що йдеться також про наслідок скорочення кількості російських колоній через відправлення частини ув’язнених на війну проти України.
Після прибуття до Росії українців можуть розподілити по різних установах, що ще більше ускладнить для родичів спроби підтримувати зв’язок із ними. Для сімей це означає чергову втрату інформації про місце перебування близьких і нові труднощі в комунікації з українськими органами, які займаються питаннями полонених.
Родичі вже звернулися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, українського омбудсмана та Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Ситуація з доступом до українців у російських місцях утримання залишається складною. Міжнародний комітет Червоного Хреста заявляє, що останній його візит до місць утримання в Росії відбувся у 2024 році, а організація продовжує домагатися доступу до всіх військовополонених та інших людей, позбавлених волі.
18 вересня 2026 року представник МКЧХ підтвердив Reuters: «Ми можемо підтвердити відсутність доступу до військовополонених у Росії з 2024 року». Президентка МКЧХ Мір’яна Сполярич порушувала це питання під час візиту до Росії в липні.
За даними організації, станом на серпень 2026 року вона відвідала понад 9800 військовополонених по обидва боки війни, переважно в Україні.
Нагадаємо, після понад чотирьох років у російському полоні український морпіх Олександр Іванов отримав особистий лист і книгу з автографом від Джоан Роулінг. Під час неволі він напам’ять переповідав побратимам усі сім книг про Гаррі Поттера, а про його історію письменниці розповіла дружина.
Також ми писали про те, що експолонений військовий Євген Шибалов заявив, що повернув президенту Володимиру Зеленському відзнаку «За незламність» через незгоду з діями військового керівництва.
Російській окупаційній системі потрібне не лише фізичне переміщення людей, а й розрив будь-якого стабільного зв’язку між полоненими та їхніми родинами. Саме тому етапування вглиб РФ для українців часто означає ще більшу ізоляцію, зникнення з поля зору правозахисників і складніший доступ до правової та гуманітарної допомоги.
Як писав БЕЗ ТАБУ, російська сторона вже не вперше використовує переведення полонених як інструмент тиску на родини та спосіб приховати реальне місце утримання людей. Раніше БЕЗ ТАБУ писав про проблеми з пошуком ідентифікації українців у російських тюрмах.