Журналіст Марина Данилюк-Ярмолаєва розповідає про підводні камені звільнення бойовика "ДНР" Володимира Цемаха та пояснює, що буде далі.
Свого часу моряки попали в полон, бо дехто хотів терміново підняти рейтинги, а вийшло страшне фіаско.
Президент Зеленський зараз погоджується на звільнення Цемаха, щоби вдовольнити жагу юрби до «припинення вогню». Ну, і зберегти свій рейтинг.
Якщо телевізор його сильна сторона, то розмови із сусідами без рольових ігор Боклана— одна слабкість і вибір між суперечностями.
Нідерландські євродепутатки і слідчі JIT уже висловлюють традиційне глибоке обурення, що Цемаха так і не допитають.
Це попсує стосунки із Нідерландами і плані санкцій, але самі голландці погодились на повернення делегації РФ до ПАРЄ.
А не так давно нідерлансько-британська компанія Shell, яка є одним з акціонерів проекту газопроводу "Північний потік-2", сказала, що виконуватиме санкції США проти російських газових проектів в разі ухвалення, але "зобов'язана продовжувати виконання" уже укладеного договору про партнерство.
Тобто по суті, нікого не колишуть незручні емоції щодо МН17, коли головне — великі проекти на купу лаве.
Але логіка РФ не така примітивна.
Сьогодні публічно Путін попросив у Зеленського фактичну індульгенцію для свого кума. Щоби він і далі продовжував літати і катувати салом нові порції бранців.
Компроміси із Путіним небезпечні ще й тим, що нашим сусідам ніщо не забороняло викрадати прикордонників, моряків, туристів у Білорусь аби потім на ринку невільників виторговувати собі політичні ніштяки та шматки українського суверенітету.
Доля людей важлива, але в яку країну повертатимуться ці люди теж важливо.
Що стосується конкретно Цемаха - абсолютно пофігу, де зариють це алкоголічне біосміття з українськими метриками і нутром сосєдя.
Пост Марини Данилюк-Ярмоллаєвої на фейсбуці: