Зима на горизонті, каналізація під загрозою: як Київ готується до блекаутів та чому сваряться Банкова з Хрещатиком
Поки кияни знову перетворюють власні балкони на склади рису, консервів і павербанків перед складною зимою, влада з'ясовує стосунки щодо готовності міста до морозів. Як повідомляє румунське видання Digi24 з посиланням на The Kyiv Independent, найсерйозніший виклик криється навіть не у темряві, а у ризику зупинки столичних насосів і каналізації.
Київ входить у нову зиму під ризиком тривалих відключень електроенергії, перебоїв з теплом і навіть проблем у системі водовідведення через російські удари по енергетичній інфраструктурі, пише Digi24 з посиланням на The Kyiv Independent.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що на тлі атак у столиці України люди вже звикають жити за графіками знеструмлень, а частина мешканців починає робити запаси продуктів, води та батарейок.
Життя за графіком відключень
У Києві перебої з електропостачанням стали частиною повсякденності. Мешканці планують справи під графіки відключень, які зазвичай оголошують напередодні, але нові атаки можуть у будь-який момент змінити ситуацію.
Після ударів 3 листопада становище в місті погіршилося ще більше: збої зачепили не лише світло, а й подачу води. Для людей похилого віку та маломобільних мешканців це означає не просто незручності, а реальні проблеми з пересуванням і доступом до житла.
Олександр Грамацький розповів, що йому довелося чекати понад чотири години на повернення електрики, аби підняти матір, яка має зламану ногу, до квартири на 13-му поверсі. Без ліфта вона фактично не може самостійно виходити з дому й повертатися назад.
Інша мешканка, Ольга, зізналася, що вже зберігає на балконі консерви, рис і воду. За її словами, страх залишитися без можливості прогодувати сім’ю лише посилюється через досвід попередніх зим, коли в місті надовго зникали тепло й електрика.
Чим небезпечні удари по енергосистемі
Експерти звертають увагу, що Росія дедалі частіше використовує реактивні дрони – швидші й складніші для перехоплення, ніж попередні моделі. Вони дешевші за ракети, але здатні завдавати серйозних руйнувань енергетичній інфраструктурі.
За словами голови аналітичної організації DiXi Group Олени Павленко, атаки спрямовані не лише на виробництво електроенергії, а й на лінії її передачі. Через це відновлення постачання може затягуватися надовго, а наслідки для міста виходять далеко за межі побутових незручностей.
Особливо тривожним є ризик для системи каналізації. Насосні станції та очисні споруди залежать від електрики, і в разі тривалих відключень це може спричинити збої у відведенні стоків та створити санітарні проблеми в місті з приблизно трьома мільйонами жителів.
Директор Асоціації послуг водопостачання України Олександр Шкінь наголошує, що частина інфраструктури вже застаріла, а нові удари по енергомережі можуть ще більше ускладнити роботу насосів і систем очищення.
Йдеться не про те, що каналізація столиці вже відмовила, а про ризик ланцюгової реакції: якщо не буде світла, можуть зупинитися й інші критичні сервіси.
Політична суперечка про підготовку до зими
На тлі погіршення ситуації загострився і політичний конфлікт між президентом Володимиром Зеленським та мером Києва Віталієм Кличком. 6 листопада Зеленський розкритикував міську владу, заявивши, що столиця гірше готова до зими, ніж інші регіони України.
Кличко у відповідь заявив, що центральна влада майже шість місяців не погоджувала план стійкості міста. За його словами, уряд також затягнув виділення коштів на ремонт пошкодженої теплоелектроцентралі.
Невдоволення роботою влади в Києві вже виходило і на вулиці. 17 жовтня сотні людей протестували біля мерії, вимагаючи відставки Кличка та скаржачись на повільне відновлення пошкоджених будівель, проблеми з укриттями та нестачу зрозумілої інформації від міської адміністрації.
Частина мешканців тим часом або виїжджає з міста на зиму, або намагається підготуватися до чергового сезону обстрілів самотужки. Для тих, хто має роботу, літніх родичів чи не може дозволити собі переїзд, вибір залишається дуже обмеженим.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні на тлі російських атак дедалі частіше обговорюють стійкість енергосистеми та готовність міст до зими. Про попередні наслідки ударів по інфраструктурі читайте в матеріалах БЕЗ ТАБУ.
Після років повномасштабної війни головне питання для киян уже не лише в тому, скільки годин вони проведуть без світла чи тепла. Йдеться про те, чи зможуть у разі нових масованих ударів продовжити роботу базові міські служби.
