Без Табу пояснює сміливість Вадима Новинського та передрікає, що одіозний бородань легко уникне переслідувань української Феміди.
Тиждень тому Без Табу вже писало про Вадима Новинського. Нині ж дочекалися парламентських слухань по одіозному парламентарію, де нарешті побачили червону пику олігарха та почули його впевнених адвокатів. На чому ж грунтується їх впевненість - читайте в нашому матеріалі.
Вадим Новинський до певного часу мав унікальне для олігарха з пострадянських теренів вміння лишатися непомітним. Його добре знали у Кривому Розі, де він почав поповнювати свої бізнесові активи наприкінці минулого століття, але навіть в обласному центрі про нього чули не дуже-то й багато, поки він не подався у політику. Колишній авіадиспетчер багатьма не сприймався як повноцінна фігура на шаховій дошці – так, черговий іноземний інвестор, яких було чимало і буде ще більше. Навіть цілком офіційний статус молодшого бізнес-партнера Рината Ахметова не дозволяв привернути до себе більше уваги.
Усе змінилося з отриманням одного цінного артефакту, про який свого часу писав ще Маяковський, - паспорту. Наявність українського громадянства дозволила Вадиму Новинському стати вже не тінню батька Гамлета Рината Ахметова , а повноцінним учасником веселої гри під назвою "українська політика". Він не без скандалів та фальсифікацій виграв довибори до Верховної Ради на одному з кримських округів і фактично отримав індульгенцію у вигляді депутатської недоторканності. А недоторканність ця Вадиму Владиславовичу була ох як потрібна.
Справа в тому, що під час перетворення Новинського-бізнесмена на Новинського-політика назовні випливло чимало цікавих подробиць його збагачення. Виявилося, що бородатий уродженець Новгородської області усіма правдами та неправдами сконцентрував у своїх руках левову частку українського суднобудівельного потенціалу. Декому це справедливо видавалося небезпечним навіть тоді, коли Росія ще офіційно була для України "другом, товаришем і братом".
В інших сферах бізнесу Вадим Новинський теж примудрився відзначитися, іноді не гребуючи навіть ударами нижче поясу. Якщо одного чудового дня Вадим Владиславович потрапить під суд, то багатьом цікаво було б побачити у якості свідка від обвинувачення Геннадія Корбана. Хто-хто, а головний український спеціаліст з недружнього поглинання за бажання може багато розповісти про колишнього ситуативного товариша й партнера.
Три роки тому це був до біса виграшний хід – з цим важко не погодитися. Але після Революції Гідності суспільні настрої почали різко змінюватися. Ви ж не забули, що легендарне вже визначення "сука православна" прозвучало саме на адресу Новинського?
Одного чудового дня (та що там, зовсім нещодавно, минулого тижня) бородатий носій російської сутності опинився у шкурі Мартіна Німеллера. Так, за ним прийшли. Вадим Новинський завжди мовчав і тримався обабіч під час нападок на інших представників колишньої Партії Регіонів, які здебільшого не були йому ні бізнес-партнерами, ні друзями. А тепер усе дуже скидається на те, що ніхто особливо не квапиться захищати товариша по партії.
При цьому когось таки може здивувати показна бравада власника Смарт-холдингу. Він показово і без жодних проблем залишив межі країни на другий день після того, як генпрокурор недвозначно пообіцяв йому небо в клітинку. За чотири дні він так само показово і без жодних проблем повернувся, дав зрозуміти представниками преси, що ні про що не хвилюється, пообіцяв бути присутнім у парламенті в день розгляду питання про зняття з нього недоторканності. І знаєте, пан нардеп таки має усі підстави почувати себе спокійно.
Українське правосуддя – це зовсім не Розаріо Агро, від нього лише за останні дванадцять місяців втекло стільки злочинців, що навіть рахувати страшно. Якщо вже дрібнішу рибу в особі Онищенка та Клюєва не вдалося не те що переварити, а навіть вкусити як слід, то Новинському і поготів нічого не загрожує. Живучість тут цілком пристойна.
А судді у нас, нажаль, всюди однакові – як на місцях, так і в судах вищої інстанції.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець