Жук у мурашнику. Чому Вадим Новинський може почувати себе цілком спокійно

Помогает в холода... борода / НикВести

Без Табу пояснює сміливість Вадима Новинського та передрікає, що одіозний бородань легко уникне переслідувань української Феміди.

Тиждень тому Без Табу вже писало про Вадима Новинського. Нині ж дочекалися парламентських слухань по одіозному парламентарію, де нарешті побачили червону пику олігарха та почули його впевнених адвокатів. На чому ж грунтується їх впевненість - читайте в нашому матеріалі.

Вадим Новинський до певного часу мав унікальне для олігарха з пострадянських теренів вміння лишатися непомітним. Його добре знали у Кривому Розі, де він почав поповнювати свої бізнесові активи наприкінці минулого століття, але навіть в обласному центрі про нього чули не дуже-то й багато, поки він не подався у політику. Колишній авіадиспетчер багатьма не сприймався як повноцінна фігура на шаховій дошці – так, черговий іноземний інвестор, яких було чимало і буде ще більше. Навіть цілком офіційний статус молодшого бізнес-партнера Рината Ахметова не дозволяв привернути до себе більше уваги.

Усе змінилося з отриманням одного цінного артефакту, про який свого часу писав ще Маяковський, - паспорту. Наявність українського громадянства дозволила Вадиму Новинському стати вже не тінню батька Гамлета Рината Ахметова , а повноцінним учасником веселої гри під назвою "українська політика". Він не без скандалів та фальсифікацій виграв довибори до Верховної Ради на одному з кримських округів і фактично отримав індульгенцію у вигляді депутатської недоторканності. А недоторканність ця Вадиму Владиславовичу була ох як потрібна.

Справа в тому, що під час перетворення Новинського-бізнесмена на Новинського-політика назовні випливло чимало цікавих подробиць його збагачення. Виявилося, що бородатий уродженець Новгородської області усіма правдами та неправдами сконцентрував у своїх руках левову частку українського суднобудівельного потенціалу. Декому це справедливо видавалося небезпечним навіть тоді, коли Росія ще офіційно була для України "другом, товаришем і братом".

В інших сферах бізнесу Вадим Новинський теж примудрився відзначитися, іноді не гребуючи навіть ударами нижче поясу. Якщо одного чудового дня Вадим Владиславович потрапить під суд, то багатьом цікаво було б побачити у якості свідка від обвинувачення Геннадія Корбана. Хто-хто, а головний український спеціаліст з недружнього поглинання за бажання може багато розповісти про колишнього ситуативного товариша й партнера.

Але бог з ним, з бізнесом – в Україні чесним він не буває апріорі. Справжню народну любов і водночас народну нелюбов Вадим Новинський здобув завдяки своїм політичним та релігійним поглядам. Стінг колись співав про англійця у Нью-Йорку, а колишній авіадиспетчер був типовим росіянином у будь-якому українському місті, де ступала його нога. Причому Вадиму Владиславовичу всюди було комфортно на відміну від героя пісні Гордона Метью Томаса Самнера, який страждав від нерозуміння чужих культурних явищ та інших дрібниць. Він знайшов свою нішу серед любителів "русского міра" і прихожан УПЦ МП і долучився до пропаганди відповідних цінностей.

Три роки тому це був до біса виграшний хід – з цим важко не погодитися. Але після Революції Гідності суспільні настрої почали різко змінюватися. Ви ж не забули, що легендарне вже визначення "сука православна" прозвучало саме на адресу Новинського?

Одного чудового дня (та що там, зовсім нещодавно, минулого тижня) бородатий носій російської сутності опинився у шкурі Мартіна Німеллера. Так, за ним прийшли. Вадим Новинський завжди мовчав і тримався обабіч під час нападок на інших представників колишньої Партії Регіонів, які здебільшого не були йому ні бізнес-партнерами, ні друзями. А тепер усе дуже скидається на те, що ніхто особливо не квапиться захищати товариша по партії.

При цьому когось таки може здивувати показна бравада власника Смарт-холдингу. Він показово і без жодних проблем залишив межі країни на другий день після того, як генпрокурор недвозначно пообіцяв йому небо в клітинку. За чотири дні він так само показово і без жодних проблем повернувся, дав зрозуміти представниками преси, що ні про що не хвилюється, пообіцяв бути присутнім у парламенті в день розгляду питання про зняття з нього недоторканності. І знаєте, пан нардеп таки має усі підстави почувати себе спокійно.

Українське правосуддя – це зовсім не Розаріо Агро, від нього лише за останні дванадцять місяців втекло стільки злочинців, що навіть рахувати страшно. Якщо вже дрібнішу рибу в особі Онищенка та Клюєва не вдалося не те що переварити, а навіть вкусити як слід, то Новинському і поготів нічого не загрожує. Живучість тут цілком пристойна.

А судді у нас, нажаль, всюди однакові – як на місцях, так і в судах вищої інстанції.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!