В Україні замість звичних комісій МСЕК діють нові правила встановлення інвалідності — тепер лікарі дивитимуться не стільки на наявність діагнозу, скільки на реальну спроможність людини жити й працювати. Про це повідомила експертка у сфері охорони здоров'я Наталя Лісневська у матеріалі видання ТСН.
В Україні після ліквідації МСЕК діють нові правила встановлення інвалідності: рішення ухвалюють експертні команди, які оцінюють не лише діагноз, а й те, наскільки стан здоров’я впливає на повсякденне життя людини. Про це у коментарі ТСН розповіла експертка у сфері охорони здоров’я Наталя Лісневська.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що саме змінилося після реформи, як тепер визначають групу інвалідності та чому втрата працездатності не завжди означає право на відстрочку від мобілізації.
Із 1 січня 2025 року в Україні запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування особи. Її суть у тому, що медики дивляться не тільки на назву діагнозу, а й на те, чи може людина самостійно пересуватися, себе обслуговувати, спілкуватися, працювати та навчатися.
За словами Лісневської, саме ці критерії тепер є ключовими для визначення групи. Перша група передбачає найтяжчі порушення і потребу в постійній сторонній допомозі. Друга група означає істотні обмеження, але людина може доглядати за собою і працювати за умови адаптації робочого місця. Третя група встановлюється тоді, коли обмеження є помірними, а людина залишається максимально самостійною.
«У них мають бути дані про перебіг захворювання, результати обстежень і лікування, стійкість порушень. Особливо важливо описати, що саме людина не може робити взагалі або лише з істотними обмеженнями, щоб експертна команда змогла оцінити реальний вплив стану здоров’я», – наголошує Наталя Лісневська.
Зазвичай інвалідність встановлюють на визначений строк – від 1 до 5 років, після чого людину повторно оцінюють. Водночас законодавство передбачає випадки, коли статус можуть надати без визначення дати наступного переоцінювання.
Йдеться не лише про «тяжкий діагноз», а про стійкі порушення функцій організму, прогноз і можливість відновлення. Постанова №1338 містить перелік хвороб і порушень, за яких інвалідність можуть призначити безстроково.
«Але недостатньо мати тяжкий діагноз. Враховують, які саме порушення є у людини, наскільки вони стійкі, чи можуть функції організму відновитися, який прогноз і чи відповідає стан людини встановленим критеріям», – пояснила експертка.
У матеріалі також окремо пояснюють різницю між інвалідністю та втратою працездатності. Працездатність буває загальною і професійною. Якщо людина через хворобу чи травму не може виконувати свою звичну роботу, це ще не означає, що їй автоматично встановлять інвалідність.
За наказом МОЗ №420 ступінь втрати професійної працездатності визначають індивідуально – від 5% до 100%. Водночас однаковий діагноз у різних людей може мати різні наслідки, тому фахівці оцінюють не тільки саму хворобу, а й тривалість та стійкість порушень.
«Втрата працездатності не завжди призводить до встановлення інвалідності. Людина може мати обмеження щодо виконання конкретної професійної роботи, але при цьому зберігати здатність до самообслуговування, пересування, спілкування тощо», – зазначила Наталя Лісневська.
Окремо експертка наголосила: у питаннях військового обліку потрібно розрізняти інвалідність, ступінь втрати працездатності та висновок військово-лікарської комісії. Саме офіційно встановлена інвалідність дає право на відстрочку від мобілізації.
Натомість втрата професійної працездатності такого права не гарантує. Якщо інвалідність не встановлена, придатність до військової служби визначають за висновком військово-лікарської комісії та нормами військово-лікарського законодавства.
«Сам по собі встановлений відсоток втрати професійної працездатності не означає автоматичного набуття права на відстрочку», – резюмувала Лісневська.
Придатність до військової служби визначається за окремими медичними критеріями, які не збігаються з оцінкою цивільної працездатності людини. Тож формально людина може мати обмеження в роботі, але не отримати підстав для відстрочки.
Нагадаємо, в Україні замість МСЕК запрацювала нова система оцінювання функціонування особи. За даними МОЗ, уже створено понад півтори тисячі експертних команд, що має зменшити черги та спростити процедуру для пацієнтів.
Паралельно змінюється і підхід до медичних оглядів у контексті військової служби. Це означає, що будь-який висновок треба читати уважно: інвалідність, втрата працездатності та придатність до служби – це не одне й те саме.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні після реформи МСЕК суттєво змінився порядок оформлення інвалідності та пов’язаних із нею медичних рішень. Детальніше про це.