Замість мін для ЗСУ — завод у Боснії: як 36 мільйонів доларів Міноборони розчинилися в Європі
Українська армія так і не дочекалася 100 тисяч мінометних мін, за які Міноборони заплатило 36,6 мільйона доларів авансу, натомість ці гроші спливли під час купівлі збанкрутілого заводу вибухівки на Балканах. Про те, як оборонний контракт перетворився на міжнародний детектив, йдеться у розслідуванні Балканської служби Радіо Свобода.
Справа про зникнення 36,6 мільйона доларів авансу за мінометні міни для ЗСУ, які розслідувала Балканська служба Радіо Свобода, переросла в міжнародне провадження з фігурантами в Україні, Боснії і Герцеговині, Чехії та Хорватії. За даними правоохоронців, гроші пройшли через низку європейських компаній і частково були використані для купівлі заводу вибухівки «Вітезіт» у Центральній Боснії.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як оборонний контракт, покликаний забезпечити українську армію боєприпасами, перетворився на багаторівневе розслідування з арештами, підозрами та міжнародним розшуком.
Як гроші з українського авансу опинилися на Балканах
У жовтні 2022 року Міністерство оборони України замовило в компанії «Львівський арсенал» 100 тисяч мінометних мін на суму 36,6 мільйона доларів. Гроші перерахували авансом, однак боєприпаси так і не поставили.
У схемі, за даними слідства, були задіяні також словацька Sevotech і загребська WDG Promet. В Офісі генерального прокурора України підтвердили, що хорватський підприємець Матіас Зубак, власник однієї із залучених компаній, має статус підозрюваного та оголошений у міжнародний розшук.
У прокуратурі зазначили, що досудове розслідування в Україні зупинили після оголошення Зубака в розшук. Його мають відновити, коли встановлять місце перебування підозрюваного.
Що сталося з заводом «Вітезіт»
За матеріалами слідства, частину коштів, призначених для українського озброєння, спрямували на купівлю цеху з виробництва нітрогліцерину та пластичної вибухівки на території збанкрутілого заводу «Вітезіт» у Центральній Боснії. На це, за даними боснійської прокуратури, витратили 10,8 мільйона боснійських марок, або приблизно 5,53 мільйона євро.
Справу продажу майна підприємства розслідує Спеціальний відділ із боротьби з корупцією, організованою та міжкантональною злочинністю Прокуратури Федерації Боснії і Герцеговини. Там підтвердили, що Зубак також проходить як підозрюваний.
Кошти, витрачені на купівлю заводу, наразі заблоковані на банківському рахунку за рішенням Верховного суду Федерації Боснії і Герцеговини.
Порожні цехи заводу «Вітезіт» у Центральній Боснії / Радіо Свобода
Чеський слід і підозрілі перекази
Через словацьку Sevotech кошти переказували на рахунок WDG Promet у чеському кредитному фонді Podnikatelská družstevní záložna. Згідно з матеріалами Вищого антикорупційного суду України, лише в грудні 2022 року Sevotech перерахував цій компанії загалом 11,34 мільйона євро.
Далі частину грошей відправили до Болгарії та Словенії, частину – на рахунки WDG Promet у Хорватії, а решту знімали готівкою з рахунку в Чехії. У чеському кредитному фонді раніше заявляли, що зняття готівки задекларували як підозрілу транзакцію, а українські гроші були витрачені на купівлю заводу в Центральній Боснії.
Самі у WDG Promet заперечували, що купували «Вітезіт» за ці кошти, і стверджували, що гроші з їхнього рахунку в Чехії нібито викрали, перерахувавши на рахунки інших осіб і організацій шляхом підробки підписів.
Чеські правоохоронці також вивчають обставини справи. Минулого року вони запитували в Боснії і Герцеговині документи щодо банкрутства «Вітезіту», продажу майна та сплати авансу й остаточної суми за купівлю.
У Верховній державній прокуратурі в Празі повідомили, що кримінальне провадження перебуває на стадії розслідування і без залучення громадськості, тому деталей поки не розкривають.
Зубак не відповів на запити Радіо Свобода щодо проваджень проти нього в Україні, Чехії та Боснії і Герцеговині. Водночас у жовтні минулого року він заявляв, що не отримував документів із Боснії і Герцеговини, підтверджував свій український розшук і казав, що працює з Україною.
Що нині відомо про «Вітезіт»
Сьогодні «Вітезіт» – це руїни, сміття та порожні цехи, які нагадують про багаторічний занепад колишнього промислового гіганта. Завод ракетного пороху та вибухівки колись забезпечував роботою тисячі людей, а тепер став об’єктом поліцейських і прокурорських розслідувань.
Уряд Федерації Боснії і Герцеговини, який є мажоритарним власником підприємства, після банкрутства та подальших обшуків і арештів рідко коментував проблеми, що виникли навколо продажу заводу. Саме ця непрозорість і зробила історію «Вітезіту» зручною для нових корупційних схем.
Між тим справа показує, як оборонні закупівлі під час війни можуть перетворюватися на транскордонні фінансові маршрути з кількома юрисдикціями та довгими розслідуваннями. Для України це не лише питання втраченої суми, а й репутаційний удар по системі закупівель для армії.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що у справі «Львівського арсеналу» вже фігурували компанії з кількох європейських країн, а сам контракт на мінометні міни зрештою став одним із найгучніших прикладів зриву оборонних поставок під час повномасштабної війни. Читайте також матеріали БЕЗ ТАБУ на цю тему.
