Шведський парламент ухвалив пакет жорстких антимігрантських законів, які дозволяють позбавляти посвідки на проживання за «погану поведінку» та зобов'язують держслужбовців доносити на нелегалів. Про це повідомляє The Guardian.
Парламент Швеції проголосував за суттєве посилення міграційного законодавства, підтримавши ініціативи, які дозволять депортувати іноземців за розмитими критеріями та зобов'яжуть частину державних службовців повідомляти поліцію про виявлених нелегалів. Про це йдеться у публікації авторитетного британського видання The Guardian.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як нові правила змінять життя мігрантів у країні та чому правозахисники вже порівнюють їх із методами авторитарних режимів.
Шведський парламент ухвалив жорсткі міграційні закони / Фото The Guardian
Ухвалення цих рішень відбулося на тлі підготовки до парламентських виборів, які мають відбутися у вересні 2026 року. Нинішній правоцентристський уряд Швеції критично залежить від підтримки ультраправої партії «Шведські демократи». Останні відкрито декларують намір створити в країні одне з найбільш несприятливих середовищ для мігрантів з-поза меж Європейського Союзу.
Перший схвалений документ стосується так званої «належної поведінки». Нові правила дозволять міграційній службі країни переглядати та анулювати посвідки на проживання іноземців на підставі вкрай розмитих критеріїв. Ба більше, норми закону матимуть зворотну силу, тобто поширюватимуться і на тих осіб, які вже тривалий час легально мешкають у Швеції.
Хоча чіткого переліку неприйнятних дій у тексті закону немає, урядовці раніше наводили як приклад несплату податків, накопичення боргів, кримінальні проступки або зв'язки з екстремістськими організаціями.
«Кожен, хто не докладає зусиль, щоб чинити правильно, не повинен розраховувати на те, що зможе залишитися у Швеції», – заявляв міністр міграції країни Йохан Форсселл під час презентації законопроєкту.
Правозахисники жорстко розкритикували ініціативу. В організації Amnesty International наголосили, що нововведення створює серйозні ризики позбавлення документів за дії, які для шведських громадян не є протизаконними чи караними. У свою чергу, стокгольмська група Civil Rights Defenders заявила, що закон підриває верховенство права та тримає людей у постійній невизначеності.
Іншим резонансним рішенням став так званий «закон про доноси», який пройшов парламент із мінімальною перевагою – 174 голоси «за» проти 172 «проти». Він зобов'язує працівників державного сектору інформувати правоохоронні органи про осіб, які, на їхню думку, перебувають у країні без належних документів.
Через хвилю обурення у суспільстві уряд погодився звільнити від цього обов'язку вчителів, лікарів та соціальних працівників. Проте співробітники податкових органів, служб зайнятості та фондів соціального страхування все одно будуть змушені повідомляти поліцію про підозри щодо нелегального статусу клієнтів.
Експерти зазначають, що такі винятки не вирішать проблеми повністю. Наприклад, якщо акушерка (яка звільнена від обов'язку доносити) прийме пологи у жінки без документів, батькам усе одно доведеться реєструвати дитину в податковій службі, працівники якої вже будуть зобов'язані передати дані поліції.
«Це жорстока та неефективна політика, яка відкриває скриньку Пандори доносів – ознаку авторитарних держав», – прокоментував рішення Якоб Лінд, дослідник міжнародної міграції з Університету Мальме.
Критики нововведень наголошують, що подібні заходи лише заганяють нелегальних мігрантів у глибоку тінь, позбавляючи їх базових прав та доступу до медичної допомоги. Окрім цього, у Європейській профспілці працівників громадського обслуговування (EPSU) нагадали, що без праці мігрантів публічний сектор багатьох країн ЄС просто не зможе функціонувати.
Аналітики також проводять паралелі з політикою «ворожого середовища», яку у 2012 році запровадила тодішня міністерка внутрішніх справ Великої Британії Тереза Мей. Тоді Лондон намагався максимально обмежити доступ нелегалів до роботи, банківських рахунків та медицини. Згодом з'ясувалося, що під удар потрапили тисячі законних резидентів, які просто не змогли швидко довести свій статус, а саму систему визнали фінансово неефективною для платників податків.
Швеція тривалий час вважалася однією з найліберальніших країн Європи щодо прийому біженців та мігрантів. Проте в останні роки на тлі зростання рівня злочинності та посилення позицій правих партій Стокгольм послідовно впроваджує жорсткі обмеження. Аналогічні заходи щодо розширення обов'язків звітування наразі розглядають і в сусідній Фінляндії.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Швеція планує суттєво скоротити обсяги фінансової допомоги для шукачів притулку з метою зменшення міграційного навантаження на державний бюджет.