Євросоюз вперше запровадив санкції проти російських наглядачів та посадовців, причетних до викрадення та катування українських цивільних. Як повідомляє «Радіо Свобода», під удар потрапили співробітники сумнозвісної колонії в Мордовії та окупаційні чиновники.
Європейський Союз уперше в історії запровадив обмежувальні заходи проти російських посадовців та наглядачів, причетних до незаконного утримання та катування українських цивільних громадян. Як повідомляє «Радіо Свобода», відповідне рішення ухвалили міністри закордонних справ країн ЄС після спільного робочого сніданку України та Ірландії, яка наразі головує в Раді ЄС.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому це рішення є прецедентним та з якими викликами стикається Україна при спробах повернути тисячі своїх цивільних заручників, яких Кремль використовує для політичного тиску.
Під європейські санкції, які передбачають заборону на в'їзд до країн ЄС та заморожування фінансових активів, потрапили семеро співробітників виправної колонії №10 в російській Мордовії. За даними Брюсселя, саме в цій установі утримують викрадених українських громадян, піддаючи їх систематичному жорстокому поводженню та тортурам.
Окрім адміністрації мордовської колонії, до санкційного списку внесли ще дев'ятьох високопосадовців та представників російської пенітенціарної системи, які безпосередньо працюють на тимчасово окупованих територіях України.
Паралельно з цим країни Євросоюзу схвалили офіційну заяву, в якій рішуче засудили відмову Москви надавати будь-яку інформацію про долю, місцеперебування та стан здоров'я утримуваних українців. Такі дії окупантів у Брюсселі кваліфікували як грубе порушення міжнародного гуманітарного права.
Точну кількість українських цивільних заручників наразі встановити неможливо через закритість російської системи. За даними Управління верховного комісара ООН з прав людини, підтверджено утримання щонайменше 1800 цивільних осіб. Водночас Офіс Генерального прокурора України зафіксував понад 15 тисяч випадків незаконного позбавлення волі цивільних громадян з початку повномасштабного вторгнення. Правозахисники припускають, що реальна цифра може перевищувати 20 тисяч людей.
Окупаційні сили виявляють нелояльних громадян під час так званих «фільтраційних заходів». Найчастіше жертвами викрадень стають представники місцевого самоврядування, громадські активісти, журналісти, вчителі, релігійні діячі та родичі українських військовослужбовців.
Для координації зусиль із визволення людей країни ЄС домовилися створити спеціальну міжнародну платформу. До її роботи, окрім України, долучаться Канада, Норвегія та профільні правозахисні організації.
Ситуація з цивільними заручниками створює серйозну юридичну та моральну дилему для Києва. Російська сторона регулярно намагається включити цивільних осіб до списків на обмін військовополоненими, хоча вони не є комбатантами і за міжнародним правом мають бути відпущені без жодних умов. Обмін мирних громадян на полонених російських військових фактично стимулює РФ до нових викрадень на окупованих територіях.
Наразі українські правоохоронці спільно із західними юристами збирають доказову базу щодо кожного випадку викрадення цивільних. Ці матеріали планують передати до майбутнього спеціального трибуналу щодо злочину агресії.
«Якщо нам вдасться довести системний та спланований характер цих викрадень, дії російських посадовців будуть кваліфіковані не просто як окремі воєнні злочини, а як масштабні злочини проти людяності, які не мають терміну давності», – пояснюють експерти з міжнародного права.
Досі основна увага міжнародної спільноти та санкційні зусилля були зосереджені на проблемі незаконної депортації українських дітей до Росії. Саме за цим звинуваченням у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського диктатора Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової. Нинішній крок ЄС є першою системною спробою покарати Росію саме за утримання дорослого цивільного населення.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка визнає депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію Російської Федерації ознакою геноциду українського народу.