Великий брат на роботі та довша відпустка: що готує українцям новий Трудовий кодекс
Кабмін знову береться за багатостраждальний проєкт нового Трудового кодексу, який обіцяє українцям 28 днів відпустки, але дозволяє босам читати робоче листування. Про те, як зміняться правила гри на ринку праці, пише видання «На пенсії».
Кабінет міністрів знову повернеться до проєкту нового Трудового кодексу, який раніше описувало видання «На пенсії». Документ, серед іншого, пропонує запровадити дев’ять типів трудових договорів, дозволити відеоспостереження на роботі та збільшити щорічну відпустку до 28 днів.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, після зміни уряду цей законопроєкт мають повторно винести на розгляд Кабміну, а потім подати до Верховної Ради. Фактично йдеться про перезапуск давньої реформи, яка мала замінити радянський кодекс законів про працю сучаснішим документом.
Що змінюють у правилах для працівників
Головна ідея проєкту – оновити трудове законодавство та наблизити його до європейських норм. Урядовці й розробники кодексу говорять про спрощення найму, звільнення та організації праці, але найбільше уваги традиційно привертають норми, які зачіпають права працівників у повсякденній роботі.
Зокрема, документ передбачає дев’ять видів трудових договорів, які можна буде комбінувати залежно від характеру роботи. Серед них окремо прописані формати для дистанційної та надомної роботи, договори з нефіксованим робочим часом і навчальні договори.
Ще одна помітна зміна – щорічну основну відпустку пропонують збільшити з 24 до 28 календарних днів. Це один із небагатьох пунктів, який для працівників виглядає очевидно вигідним, хоча остаточна редакція документа ще може змінитися під час урядового та парламентського розгляду.
Контроль за працівниками і спірні норми
Найбільше запитань викликає положення про контроль на робочому місці. Проєкт дозволяє роботодавцям за певних умов встановлювати системи відеоспостереження та перевіряти робочу переписку працівників.
Використовувати такі інструменти можна буде лише тоді, коли інші способи контролю неможливі або не дають результату. Водночас у документі немає чітких критеріїв, які саме випадки вважатимуться «неефективністю» інших методів. Саме ця невизначеність і робить норму однією з найбільш конфліктних.
Якщо працівник не погодиться з таким контролем, йому доведеться захищати свої права через профспілку або в суді.
Мінімальна зарплата і ринок праці
Окремий блок у проєкті присвячений оплаті праці. Автори пропонують прив’язати мінімальну зарплату до середньої по країні за певним відсотком, який надалі встановлюватиме Кабінет міністрів.
Для орієнтиру в матеріалі наводять чинні показники: у 2026 році мінімальна зарплата становить 8 647 грн, а середня за червень – 32 783 грн. Це означає, що мінімалка дорівнює 26,3% від середньої. Водночас європейським орієнтиром вважають 50–60%, а мінімальним порогом – 40%.
За такого підходу, якби правило вже діяло, мінімальна зарплата могла б становити 13 113 грн. Але поки що це лише розрахунок для порівняння: точне співвідношення ще має визначити уряд.
Чому реформа взагалі стала актуальною
Потреба в новому трудовому законодавстві виникла на тлі кадрового дефіциту. За наведеними в матеріалі оцінками, на підконтрольній Україні території проживає від 29 млн до 31,1 млн людей, а офіційно працюють і сплачують єдиний соціальний внесок 10,5 млн осіб, серед них приблизно 2 млн фізичних осіб-підприємців.
Ще близько 2,6 млн людей працюють у тіні. Водночас у Держпраці прогнозують, що найближчими роками українській економіці може не вистачати до 4,5 млн працівників.
У таких умовах влада намагається одночасно зробити трудові відносини гнучкішими для бізнесу і не погіршити становище найманих працівників. Наскільки це вдасться в остаточній редакції кодексу, стане зрозуміло після повторного розгляду в уряді та подальшого проходження парламенту.
Бек до цієї теми очевидний: дискусія про новий Трудовий кодекс триває не перший рік, а кожне перезавантаження уряду фактично відсуває ухвалення документа назад на старт. Для України це не лише юридична реформа, а й спроба адаптувати ринок праці до війни, міграції та хронічного дефіциту кадрів.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що уряд уже неодноразово відкладав фінальне внесення оновленого трудового законодавства через зміну політичної конфігурації та потребу доопрацювати спірні норми.
