«Усі звірства, які вигадало людство»: як Росія перетворила полон на конвеєр тортур

02:58
«Усі звірства, які вигадало людство»: як Росія перетворила полон на конвеєр тортур - фото 1

Росія застосовує до українських військовополонених абсолютно всі види тортур, які коли-небудь фіксувала ООН. Про те, як 433 українці повернулися додому вже в трунах і чому світ заплющує на це очі, повідомляє Укрінформ із посиланням на Координаційний штаб.

У російському полоні до українських військовополонених застосовували всі види катувань, передбачені Стамбульським протоколом ООН, повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими під час інтерв’ю «Укрінформу».

БЕЗ ТАБУ розповідає, що за словами експерта, Україна вже повернула з російського полону 9613 людей, але щонайменше 433 із них загинули вже після того, як їх утримували в неволі.

Катування як система

Йдеться не про окремі випадки насильства, а про системне поводження, яке фіксують міжнародні стандарти документування тортур. Стамбульський протокол використовується судово-медичними експертами для встановлення та кваліфікації тілесних ушкоджень, а також наслідків жорстокого поводження.

«Напевно, всі звірства, які людство вигадало за всю історію, знайшли своє втілення в діяннях однієї держави», – зазначив Гущин.

Він також наголосив, що питання російського полону не можна виводити з міжнародного порядку денного, навіть попри інші війни та кризи у світі. На його думку, якщо український голос замовкне, його швидко замінить російський наратив.

«Якщо не буде почуто український голос, його замінить російський. І росіяни зроблять так, що чорне стане білим: що це ми катуємо, вбиваємо, знущаємося і ґвалтуємо, а в них усе добре», – заявив він.

Обміни, повернення і загиблі

За даними Координаційного штабу, Україна провела вже 76 обмінів. У межах цих домовленостей додому повернули 9613 українців, а також 25 855 тіл загиблих захисників.

Найбільш болючий показник у цій статистиці – 433 людини, які повернулися в Україну вже загиблими після перебування в російських місцях утримання.

«Найстрашніше те, що 433 особи, про яких ми знали, що вони перебувають у російських місцях утримання й намагаються там вижити, повернулися в Україну вже загиблими. Це означає, що вони були закатовані до смерті в російському полоні», – зауважив представник Координаційного штабу.

Міжнародний тиск і доступ до місць утримання

Гущин підкреслив, що Росія не допускає міжнародні моніторингові механізми до місць утримання українських військовополонених. Єдиною міжнародною організацією, яка має фізичну присутність у РФ, він назвав Міжнародний комітет Червоного Хреста, однак і ця структура не отримує доступу до місць утримання.

Саме тому Україна, за його словами, має постійно порушувати тему полону на міжнародних майданчиках, зокрема в ООН. Інакше проблему легко витіснять інші конфлікти, а російська пропаганда намагатиметься перекрутити саму суть того, що відбувається.

Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН на неформальному зібранні у форматі Аррії вже обговорювала російські тортури та інші порушення міжнародного гуманітарного права щодо українців, яких утримує Росія.

Що відомо про полонених в Україні

Окремо експерт зазначив, що в Україні нині функціонують п’ять таборів для російських військовополонених, а один із них призначений для громадян третіх країн. За його словами, загалом в українському полоні перебувають громадяни 51 країни.

Україна, зі свого боку, наполягає на поверненні військовополонених за принципом «усіх на всіх». Водночас після завершення бойових дій має діяти норма Третьої Женевської конвенції про репатріацію полонених, а також принцип non-refoulement – невислання туди, де людині може загрожувати небезпека.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Україна та міжнародні правозахисні структури неодноразово фіксували випадки катувань, убивств і жорстокого поводження з українськими військовими та цивільними в російському полоні. Схожі матеріали можна прочитати в архіві видання.

Крім того, питання обміну «всіх на всіх» залишається однією з ключових позицій України на переговорах, тоді як Росія системно ускладнює доступ до своїх місць утримання і намагається зменшити міжнародну увагу до теми.


Публікації