Усі шляхи ведуть до супермаркету: чому обстріли складів та логістики знову піднімуть цінники
Удари по українській логістиці та складах з боку РФ позначаються на гаманцях громадян: незабаром цінники в магазинах додадуть від 10% до 30%. Про це попереджає видання Obozrevatel.ua з посиланням на аналітиків та експертів ринку.
Через російські атаки на логістичну інфраструктуру в Україні дорожчають складські послуги, а це може позначитися на цінах на м’ясо, молочну продукцію, рибу та заморожені товари, пише OBOZ.UA.
БЕЗ ТАБУ розповідає, які саме категорії продуктів найбільш уразливі до подорожчання і чому зростання витрат на логістику не завжди автоматично означає такий самий стрибок цін у магазинах.
Які продукти найбільше ризикують подорожчати
Найвищий ризик мають товари, які потребують постійного температурного режиму та безперебійного електропостачання. Насамперед ідеться про м’ясо, молочну продукцію, рибу, морепродукти, морозиво, заморожені овочі, ягоди та напівфабрикати.
Як пояснила директорка UTG Євгенія Локтіонова, саме така продукція найбільше залежить від доступності холодильних і морозильних складів. «Найбільше це вплине на продукти харчування, які потребують спеціальних температурних режимів та високих витрат на енергію. Найменший вплив буде на локальні сезонні товари та інші товари, для яких характерне коротке логістичне плече», – зазначила експертка.
- м’ясо та м’ясна продукція;
- молочні продукти;
- риба та морепродукти;
- заморожені овочі, ягоди та напівфабрикати;
- морозиво та заморожені десерти.
Водночас йдеться не про гарантоване подорожчання всіх цих товарів, а про найбільш вразливі категорії, для яких дефіцит спеціалізованих складів створює додаткові витрати та ризики.
Чому склади стали слабким місцем ринку
Проблема не лише в скороченні складів як таких, а в тому, що різним товарам потрібні різні умови зберігання. Звичайне сухе приміщення підходить для непродовольчих товарів або продукції тривалого зберігання, але не для охолодженого м’яса чи замороженої риби.
Додатковий тиск створюють ризики відключень електроенергії. Щоб не допустити псування продукції, компанії змушені витрачатися на резервні джерела живлення, їхнє обслуговування та пальне.
Якщо до цього додати подорожчання оренди, перевезення товарів між регіонами та утримання кількох складів замість одного, собівартість логістики зростає ще більше.
Скільки можуть зрости витрати бізнесу
За оцінкою UTG, лише за останні кілька місяців оренда якісних складських приміщень в Україні зросла в середньому на 12-13%. У Київському регіоні оренда складів класу А коштує приблизно 5-5,5 долара за квадратний метр на місяць без податку на додану вартість та операційних витрат, а для найбільш затребуваних об’єктів – до 6 доларів.
На заході країни, зокрема на Львівщині, ставки сягають 6-7 доларів за квадратний метр. Власники приміщень дедалі частіше скорочують періоди безкоштовного користування, зменшують знижки та намагаються фіксувати довгострокові договори.
За словами директора департаменту дистрибуції та логістики COMFY Олега Фещенка, бізнес не завжди перекладає додаткові витрати на покупця напряму. «Компанія намагається компенсувати додаткове фінансове навантаження завдяки операційній ефективності та власній маржі», – зазначив він. Але можливості такого стримування цін не є безмежними.
Чому сезонні товари можуть постраждати менше
Найменший ефект від дефіциту складських площ очікується для локальних сезонних товарів із коротким логістичним плечем. Це продукція, яку виробляють неподалік від місця продажу і яку не потрібно довго тримати на великих розподільчих центрах.
Втім, навіть такі товари не повністю захищені від подорожчання. На їхню кінцеву ціну впливають пальне, транспортні витрати, урожайність, погодні умови та інші чинники.
БЕЗ ТАБУ зазначає, що нинішня ситуація на ринку фактично змушує бізнес переходити від централізованої моделі зберігання до розподіленої. Це дорожче, але безпечніше в умовах регулярних атак РФ на інфраструктуру.
Що це означає для цін у магазинах
Євгенія Локтіонова оцінює, що сукупні логістичні витрати виробників і торговельних мереж можуть зрости на 30-40%. Однак це не означає, що ціни на полиці автоматично піднімуться на такий самий відсоток, адже логістика – лише одна зі складових собівартості.
У підсумку подорожчання залежатиме від того, яку частину додаткових витрат бізнес зможе перекрити власним коштом, а яку – перенесе на споживача. Саме тому найближчими місяцями ринок може реагувати нерівномірно: одні товари подорожчають швидше, інші – майже непомітно.
«Найбільший ризик зростання витрат через дефіцит складських приміщень виникає у виробників та постачальників продуктів, для яких необхідно постійно підтримувати визначену температуру», – наголосила Євгенія Локтіонова.
Утім, у бізнесу залишається й інший інструмент – оптимізація маршрутів, перерозподіл запасів між регіонами та поступова відмова від надмірної концентрації товарів в одному логістичному центрі. Саме так компанії намагаються зменшити ризики втрати складів через російські удари.
Водночас така модель теж має свою ціну: більше складів, більше перевезень, більше витрат на управління запасами та обслуговування холодильного обладнання.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські атаки на українську енергетичну та логістичну інфраструктуру вже змінюють підходи бізнесу до зберігання та доставки товарів, а тиск на ціни відчувають передусім чутливі до холоду продукти. Читайте також інші матеріали БЕЗ ТАБУ на економічну тематику.
