Восени Верховна Рада візьметься за нову пенсійну реформу, яка обіцяє українцям мінімальну виплату у 6 тисяч гривень. Проте, як повідомляє ZAXID.NET, математика нарахувань стане значно хитрішою, а запуск системи обійдеться бюджету в космічну суму.
Міністерство соціальної політики підготувало законопроєкт про нову пенсійну реформу, яку Верховна Рада може розглянути восени; про ключові параметри ініціативи повідомляє ZAXID.NET.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що документ передбачає зміну самої логіки нарахування пенсій: держава хоче розділити виплату на базову частину та страхову, яка залежатиме від сплаченого єдиного соціального внеску.
За словами голови профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, якщо законопроєкт ухвалять, мінімальна пенсія в Україні становитиме 6 тисяч гривень. Із цієї суми 3 тисячі гривень складатиме базова виплата, а решту – страхова частина, тобто накопичення з ЄСВ.
Якщо людина не набере потрібну суму внесків, різницю покриватиме держава. Водночас якщо страхова частина перевищуватиме базову більш ніж на 50%, державну частку почнуть скорочувати.
Окремо в урядовій моделі прописано й межу, після якої базову виплату не платитимуть узагалі: якщо загальна пенсія перевищить 10 тисяч гривень, вона формуватиметься лише зі страхової частини.
Окрім традиційного ЄСВ, планують запровадити ще два механізми формування страхової частини пенсії – добровільне самостійне накопичення та професійне накопичення від роботодавців.
Працівників автоматично включатимуть до системи добровільних внесків, але від участі в ній можна буде відмовитися. Це означає, що частина зарплати може спрямовуватися на майбутню пенсію за замовчуванням, якщо людина не подасть відмову.
Професійне пенсійне страхування на першому етапі хочуть запровадити для окремих категорій працівників – зокрема прокурорів і суддів. Для них відкриватимуть індивідуальні пенсійні рахунки, куди роботодавець щомісяця сплачуватиме професійний внесок додатково до ЄСВ.
У міністерстві припускають, що згодом цей механізм може стати доступним і для інших роботодавців. Якщо ж людина не робитиме внесків самостійно, а роботодавець також не сплачуватиме професійний внесок, пенсія в майбутньому складатиметься лише з базової частини та виплати, розрахованої на основі ЄСВ.
Законопроєкт планують винести на розгляд у вересні. Якщо депутати його підтримають, нові правила мають набути чинності 1 січня 2027 року.
Втім, перший рік, за словами Гетманцева, піде на створення інституцій, потрібних для роботи накопичувальної системи. Добровільні накопичувальні внески мають стартувати лише з 1 січня 2028 року.
Окреме питання – гроші на запуск реформи. За попередніми розрахунками, у перші три роки на неї потрібно понад 460 мільярдів гривень, що робить реалізацію ініціативи складною для бюджету під час війни.
Нова пенсійна модель фактично переводить частину відповідальності за майбутню виплату на самих працівників і роботодавців. Для держави це спосіб поступово зменшити тиск на солідарну систему, але водночас – серйозне фінансове навантаження на етапі запуску.
У підсумку реформа може змінити не лише розмір мінімальної пенсії, а й сам принцип її формування. Для людей це означає, що розмір майбутньої виплати дедалі більше залежатиме від офіційної зарплати, сплачених внесків і готовності робити додаткові накопичення.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що уряд уже обговорював варіанти зміни пенсійної системи та запуску накопичувального рівня.