Created with Sketch.

Уроки логістики від окупантів: чому Росія б'є по складах із їжею та ліками й чи загрожує нам дефіцит

09:35

Російські окупанти змінили тактику і почали масовано обстрілювати складські комплекси супермаркетів та фармкомпаній навколо Києва, сподіваючись підірвати цивільну логістику. Як повідомляє видання The Guardian, ціни на окремі товари можуть підскочити, проте ані дефіциту, ані паніки серед українців це не спричинило.

Росія змінила тактику ударів і дедалі частіше б’є по складських комплексах супермаркетів і фармкомпаній у Києві та області, намагаючись зірвати цивільну логістику. Про це пише The Guardian.

БЕЗ ТАБУ розповідає, як атаки на склади й логістичні хаби вже позначаються на асортименті в магазинах, цінах на окремі товари та роботі бізнесу, який змушений перебудовувати постачання під постійною загрозою нових обстрілів.

Що саме атакували

За словами міністра агрополітики Тараса Висоцького, це наймасованіша хвиля ударів по системі життєзабезпечення міст від початку повномасштабного вторгнення. Під обстріли потрапили логістичні хаби провідних мереж – зокрема Novus, ATB, Silpo та Fora.

Висоцький зазначив, що у 2022 році Росія атакувала переважно експортно-аграрну інфраструктуру, а згодом – енергетику. Тепер, за його словами, мова йде про системну спробу вдарити по внутрішній цивільній інфраструктурі, яка забезпечує міста продуктами.

Ціни можуть зрости

Міністерство агрополітики оцінює можливе подорожчання продуктів на рівні 2,5%. Водночас у ритейлі кажуть, що реальний ефект може бути вищим, бо бізнесу доводиться не просто відновлювати знищені склади, а перебудовувати всю систему постачання.

Співзасновник Bureau of Wine Дмитро Кримський, яке працює, зокрема, з мережею Goodwine, заявив, що окремі категорії товарів можуть подорожчати на 5–15%. Він наголосив, що проблема не у фізичному дефіциті продуктів, а у витратах на переналаштування логістики під нові умови безпеки.

«Ми розуміємо, що не можемо мати лише один великий склад», – сказав Кримський. Серед варіантів компанія розглядає перенесення частини запасів до сусідньої країни, зокрема Польщі, використання підземних сховищ і розподіл товарів між кількома меншими майданчиками.

За його словами, склад Goodwine поблизу Києва вже атакували втретє від початку повномасштабної війни. У 2022 році було втрачено товарів на 15 млн євро, а під час атаки 1 вересня цього року – ще на 4 млн євро.

Панічних закупівель немає

На тлі ударів по складах у Києві та області в магазинах не спостерігають масового ажіотажу. Покупці, які пережили вже кілька хвиль атак, здебільшого намагаються купувати лише те, що потрібно тут і зараз, не створюючи великих запасів.

Одна з покупчинь у супермаркеті Novus у Києві, 68-річна Валентина Свешнікова, зазначила, що вже помічає подорожчання деяких товарів, зокрема ковбаси, але планів залишати місто не має. Інші відвідувачі говорять, що підлаштовуються під воєнну реальність і не чекають швидкого покращення ситуації.

Після останніх ударів постраждали не лише харчові склади. На околиці Києва було атаковано один із головних складів гуманітарної допомоги Всесвітньої організації охорони здоров’я, а компанія Biokon повідомила про знищення тримісячного запасу ліків і зупинку роботи.

У компаніях визнають, що тепер робочий день персоналу часто обмежений кількома годинами через повітряні тривоги та ризик повторних ударів. Це ускладнює будь-які спроби швидко вивозити або переміщати товар із великих складів.

«Це було лише питанням часу», – сказав Кримський, пояснюючи, що 3 тисячі палет не можна швидко перевезти в безпечніше місце. Саме тому бізнес дедалі частіше думає не про швидке відновлення втраченого, а про розосередження запасів, щоб мінімізувати ризики наступних атак.

Українська логістика вже не вперше стає ціллю російських ударів, але цього разу під прицілом опинилися саме склади з товарами повсякденного попиту та медичними запасами.

Паралельно в місті зберігається звична для воєнного часу поведінка покупців: люди не скуповують продукти про запас у великих обсягах, а намагаються не створювати додаткового тиску на ринок. Саме це частково стримує паніку, хоча ризики для цін і наявності окремих товарів залишаються.

Бойові дії проти інфраструктури постачання – це не лише про зруйновані будівлі. У підсумку вони б’ють по вартості товарів, доступності ліків і роботі сервісів, без яких великі міста не можуть нормально жити навіть під час війни.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські удари по енергетичній інфраструктурі вже змінювали побут українських міст, а тепер під загрозою опинилася ще й система постачання продуктів і медикаментів.


Інше на тему
Нічні вартові неба: як мобільні вогневі групи ППО знищують ворожі дрони
Виклики 2025 року: які пріоритети окреслив Володимир Зеленський
Операція «Поштальон»: як ворожі спецслужби завалюють фейковими скаргами українські держоргани та ЗСУ
Пропозиції партнерів