Норвезька влада вважає, що жити у Львові чи Житомирі цілком безпечно, тому автоматичний захист для втікачів від війни з цих регіонів скасували. Як повідомляє LIGA.net з посиланням на міграційну службу країні (UDI), близько 800 українцям із «спокійних» областей вже відмовили в індивідуальному притулку.
Близько 800 українців із регіонів, які Норвегія вважає «безпечними», отримали відмову в індивідуальному захисті, повідомляє LIGA.net з посиланням на Управління у справах іноземців Норвегії (UDI).
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться про наслідки рішення Осло, ухваленого ще у вересні 2024 року: тоді Норвегія обмежила програму колективного захисту для українців із частини областей, які вважає достатньо безпечними.
Відтоді люди з цих регіонів мають подавати індивідуальну заяву про надання притулку, а не отримувати захист автоматично. Із 24 вересня 2024 року такі заяви подали 874 українці, зареєстровані як жителі «безпечних» областей. Близько 85 заяв ще не розглянули, решта завершилися відмовами.
Ще 560 українців подали заяви, але в документах не зазначили, з якої області походять, тому остаточна кількість заявників із «безпечних» регіонів залишається невідомою.
Нині до таких областей Норвегія відносить Черкаську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Хмельницьку, Кіровоградську, Київську без Києва, Львівську, Полтавську, Рівненську, Тернопільську, Вінницьку, Волинську, Закарпатську та Житомирську.
Критерій «безпечних» регіонів викликає критику через російські удари по територіях, які потрапили до цього переліку. Дослідник норвезького Інституту оборонних досліджень Павло Красномовець наголошує, що в Україні немає абсолютно безпечних місць, а правозахисна організація NOAS називає сам термін «безпечні райони» невдалим.
У UDI пояснюють, що передусім мають на увазі території, які контролює українська влада і де Росія має незначний вплив. Обмеження стосуються лише нових заявників: українці, які отримали колективний захист до зміни правил, можуть продовжувати його за умови дотримання встановлених вимог.
Загалом станом на середину серпня Норвегія отримала 111 583 заяви від переміщених українців: 107 178 – на колективний захист і 4405 – звичайні заяви про притулок.
За даними норвезької сторони, до посилення правил восени 2024 року до країни прибули майже 5000 українців із шести областей, які тоді вважали безпечними. Це ще раз показує, що формальний поділ на «безпечні» і «небезпечні» регіони не завжди збігається з реальністю війни.
Окремо у матеріалі нагадують, що 4 серпня Європейський Союз продовжив захист для українців до березня 2028 року, але ввів нову умову для чоловіків. Швейцарія також продовжила захист для українців до березня 2028 року.
Норвезька історія на цьому тлі виглядає показово: одна країна Європи одночасно продовжує політику підтримки, але дедалі жорсткіше відсіює нових заявників із частини українських регіонів. Для людей, які опинилися між війною вдома та бюрократією за кордоном, це означає ще одну невизначеність.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Швейцарія продовжила захист для українців до березня 2028 року.