Під час чергового нальоту ворожих дронів на столицю пошкоджень зазнали будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Як повідомляє видання ТСН із посиланням на очевидців, ворожий БпЛА поцілив по території навчального закладу в Голосіївському районі.
Під час чергової російської атаки на Київ у Голосіївському районі пошкоджень зазнали корпуси Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Про це повідомляють очевидці, а міський голова Віталій Кличко підтвердив влучання в нежитлову будівлю.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що відомо про наслідки удару та чому для столиці ця атака має не лише практичне, а й символічне значення.
Увечері 16 вересня російські окупанти спрямували на столицю ударні безпілотники. За словами очевидців, один із дронів влучив по території навчального закладу неподалік станції метро «Виставковий центр».
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі зафіксовано влучання БпЛА в нежитлову будівлю. Утім, у повідомленні міської влади конкретний навчальний корпус не уточнювали.
За попередньою інформацією, постраждали будівлі університету. Даних про потерпілих на момент публікації не повідомляли.
На місці працюють профільні служби, які мають встановити масштаби руйнувань і точні наслідки удару.
Останнім часом російські атаки на Київ дедалі частіше відбуваються хвилями й у різний час доби, а не лише вночі. Це ускладнює роботу системи оповіщення та підвищує ризики для цивільних об'єктів, навіть попри те, що більшість киян уже звикли реагувати на тривогу досить швидко.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка – один із найпомітніших освітніх і наукових центрів країни. Удар по його будівлях вкотре показує, що російські атаки несуть загрозу не лише житловим кварталам, а й об'єктам, пов'язаним з освітою та міською інфраструктурою.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські обстріли та атаки дронами регулярно завдають шкоди цивільним об'єктам у столиці та інших містах України. Такі удари щоразу змушують місцеву владу й рятувальників працювати в режимі негайного реагування, а мешканців – тримати під рукою план дій під час повітряної тривоги.