Created with Sketch.

Удар по будівлі СБУ: ворожий «Шахед» міг коригувати агент із ретранслятором неподалік

10:00

Російський агент міг керувати дроном, який влучив у центральну будівлю СБУ в Києві, перебуваючи в радіусі п'яти кілометрів від цілі. Про це повідомляє Kyiv Post із посиланням на військового експерта та радника Сергія Бескрестнова.

За оцінкою військового експерта та радника, російський «Шахед», який влучив у будівлю Служби безпеки України (СБУ) в центрі Києва, могли спрямовувати з допомогою портативного Mesh-ретранслятора, активованого неподалік від цілі, пише Kyiv Post.

БЕЗ ТАБУ розповідає, що саме означає ця версія і чому вона може вказувати на нову тактику російських атак.

Технологічний трюк чи робота коригувальника?

Фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов припустив, що під час удару по штаб-квартирі СБУ на вулиці Володимирській поблизу центру столиці міг діяти російський агент. На його думку, безпілотник вівся в режимі онлайн через компактний Mesh-ретранслятор із доступом до інтернету.

Бескрестнов вважає, що такий пристрій міг працювати лише короткий час і бути розміром приблизно з половину шкільного наплічника, тож його можна було непомітно занести до району атаки. Він також звернув увагу, що в повітрі в той момент не було інших російських дронів, а отже версія про керування через ланцюг інших БПЛА виглядає малоймовірною.

Будівля СБУ після атаки дрона / Kyiv Post

Ціль – кабінет очільника СБУ

Президент Володимир Зеленський заявив, що дрон був спрямований безпосередньо в кабінет виконувача обов'язків голови СБУ Олександра Поклада. Поклада в приміщенні не було, тож він не постраждав, однак унаслідок атаки, за даними київської влади, поранень дістали щонайменше 12 людей, семеро з них були госпіталізовані.

Також пошкоджено фасад будівлі СБУ. Зеленський доручив Покладу підготувати «відчутну» відповідь на російську атаку, зокрема, якщо це можливо, симетричну.

«Якщо ця версія підтвердиться, це означатиме, що Росія не лише запускає далекобійні дрони, а й намагається поєднувати їх із агентурною роботою всередині України», – йдеться в оцінці, яка випливає з коментарів Бескрестнова.

Що це змінює

Якщо припущення про Mesh-ретранслятор підтвердиться, йтиметься не просто про точковий удар, а про спробу підвищити точність атаки завдяки прихованій присутності агента в місті. Це також підсилює занепокоєння щодо того, як Росія поєднує далекобійні дрони з локальним коригуванням цілей.

Напад стався на тлі нових дипломатичних контактів за участі американських посланців, які готувалися до поїздки до Москви та Києва. На цьому тлі Зеленський заявив, що Україна утримається від ударів по Росії під час переговорів, аби не наражати емісарів на ризик.

У СБУ та українській владі офіційно не повідомляли про затримання людини, яку підозрюють у допомозі з наведенням дрона. Тому наразі йдеться саме про версію, а не про встановлений факт, що важливо розрізняти в історії з атакою на один із найбільш символічних об'єктів у центрі Києва.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські війська дедалі частіше намагаються поєднувати масовані удари дронами з точковими атаками по важливих державних об'єктах. У таких випадках ключовим стає не лише сам БПЛА, а й те, чи має ворог доступ до локальної мережі коригувальників на місці.


Інше на тему
Нічні вартові неба: як мобільні вогневі групи ППО знищують ворожі дрони
Виклики 2025 року: які пріоритети окреслив Володимир Зеленський
Операція «Поштальон»: як ворожі спецслужби завалюють фейковими скаргами українські держоргани та ЗСУ
Пропозиції партнерів