У суботу, 19 вересня, Рівне проведе в останню путь двох українських військовослужбовців — Євгена Гайдученка та Олександра Чепіля, які загинули під час виконання бойових завдань на Донеччині. Про це повідомляє видання «Радіо ТРЕК».
У суботу, 19 вересня, у Рівному попрощаються з двома військовослужбовцями – Євгеном Гайдученком та Олександром Чепілем. Про це повідомляє «Радіо ТРЕК».
БЕЗ ТАБУ розповідає, ким були захисники, за яких обставин вони загинули та де відбудеться прощання.
Євген Гайдученко народився 12 листопада 1986 року в Севастополі, а згодом разом із родиною переїхав до Мелітополя. Там він навчався у школі, після чого закінчив торгово-професійний ліцей за спеціальністю технолога з приготування їжі.
У 2007 році Євген вступив до лав Збройних сил України та присвятив службі понад 15 років. За цей час він створив родину й став батьком двох дітей.
Старший солдат загинув 23 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Довгий час його вважали зниклим безвісти, а згодом особу вдалося ідентифікувати, після чого тіло передали рідним для поховання.
Олександр Чепіль народився 15 червня 2003 року в Чугуєві на Харківщині. Навчався у школі в селі Леб’яже, а професію тракториста здобув у Чугуївському професійному ліцеї. Після навчання працював за фахом.
Після початку повномасштабного вторгнення Олександр добровільно став на захист України. Побратими тепло відгукувалися про нього, зокрема відзначали його готовність допомагати іншим і рятувати військових на полі бою.
Молодший сержант загинув 13 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Йому було 23 роки. У захисника залишилися дружина, син, батьки, брат та сестра.
Прощання з Євгеном Гайдученком та Олександром Чепілем відбудеться 19 вересня о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Після цього заупокійну службу проведуть у Свято-Покровському соборі.
Поховають військовослужбовців на Алеї Героїв кладовища «Нове».
Це вже не перша втрата для Рівного, яке регулярно прощається з військовими, загиблими на фронті. Такі церемонії стали сумною, але важливою частиною життя міста: вони фіксують не лише втрату, а й пам’ять про людей, які пішли на війну добровільно або залишалися в строю з перших років служби.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що у Рівному вже прощалися з іншими полеглими захисниками.