Оглядач Без Табу про те, як знищення графіті на Грушевського оживило здорову частину українського суспільства.
Кожна революція має свої символи. В певних випадках це колір, іноді першим в асоціативному ряді напрошується якийсь предмет. Але часто лишаються якісь суто географічні дрібнички. Однією з таких дрібничок і був триптих «Ікони майдану» на фасаді одного з будинків по вулиці Грушевського в Києві. Ці графіті було намальовано в січні 2014 року, в розпал подій Революції Гідності. Під цими стінами йшли справжні бої, під цими стінами помирали борці за Україну, вільну від Януковича та російського впливу. Тож вийшло дійсно символічно.
Власник меблевого магазину Емпоріум Ігор Доценко керує знищенням графіті
Знищення культурної пам’ятки в центрі Києва
2 вересня 2017 року зображення стилізованих під образи типових учасників Майдану Лесі Українки, Івана Франка та Тараса Шевченка зникли. Причому зникли виключно з волі людини, що володіє приміщенням на першому поверсі. Розташовувався там на той момент меблевий салон Емпоріум – магазин не для простих, м’яко кажучи, клієнтів, де навіть на якийсь стілець річної зарплатні пересічної прибиральниці могло б не вистачити. При цьому смак там завжди був під питанням, і пафосний дизайн асортименту хіба що Віктору Пшонці до душі міг припасти.
Ігор Доценко – людина сама по собі одіозна. Для визнання цього достатньо лише того факту, що квадратні метри під салон дісталися йому незаконним шляхом. Простіше кажучи, відбулося рейдерське захоплення під прикриттям друзів-політиків. Один з цих діячів, депутат Київради від презідентського БПП В’ячеслав Соболєв одразу ж став на бік товариша і заявив на власній у соцмережах, що всі згадки про Майдан треба прибирати, бо через нього – увага – в Україні почалася “громадянська війна”.
З часом під тиском розгніваної громадськості писанину цю довелося прибрати і пожалітися на те, що сторінка під назвою «В’ячеслав Соболєв – депутат від народу» стосунку до політика місцевого масштабу не має. Але гілка вже була добряче підпиляна власними руками, тож довелося падати на землю.
Якщо сторінка - фейкова, чому не була заблокована?
Факт співіснування у меблевій галузі в якості начебто конкурентів, а насправді добрих друзів солодка парочка приховувати довго не могла: добрі люди одразу ж знайшли докази, згідно з якими дружина Соболєва теж має меблевий салон для заможних клієнтів, на відкритті якого засвітилася в тому числі і родина Доценків. Але дивно, як протягом трьох років цим дегенератам ренегатам вдавалося приховувати власні антиукраїнські погляди і відповідну політичну позицію. Можна було б і кадровикам правлячої партії поставити кілька неприємних питань. Але давно вже відомо, що на регіональному рівні до лав БПП на хвилі змін потрапило чимало негідників.
Є питання до Інститу історії України
На щастя, люди з активною життєвою позицією в столиці ще не перевелися. Після кількох годин дискусій з Доценком в інтернеті стало зрозуміло, що конструктиву не вийде. Бізнесмена не хвилювало навіть те, що відповідно до рішення міністерства культури малюнки на стіні його магазину було визнано історичними пам’ятками, за псування яких можна навіть за ґратами опинитися. От тільки прорахувався він трошки – генеральна прокуратура все ж завела справу за гарячими слідами. І це ще була не головна біда для людини, що вирішила знищити символи революції.
Гарний початок, пане генпрокурор. Чекаємо результатів
Націоналісти-радикали, що з’явилися ближче до вечора неділі на Грушевського, виявилися талановитими дизайнерами. Принаймні розбиті шибки та написи на кшталт «Більше ніколи так не роби», адресовані власнику салону, чудово нагадали про те, що колись тут був Майдан. Для повного щастя не вистачило лише запалити за старою звичкою шини, які притягли до місця подій. Тоді вже можна було б сказати, що приміщення пройшло очищення вогнем, оскільки вже з першими зірками Доценко оголосив про закриття магазину і пожалівся на те, що його ніхто не цінує і не розуміє.
Більше так не роби (с)
Брехливий власник намагається зробити з себе жертву
Упир звичайний
Проте питань лишилося забагато. Перш за все цікаво те, що автор графіті, художник на прізвисько Sociopath, є ідейним ліваком. А захищати його творчість чомусь кинулися представники ультраправого руху. Від протилежного соціально-політичного крила нічого з приводу цього почути не довелося – в кращому випадку вже в понеділок хтось з них пожаліється на те, що за допомогою вандалізму та інших проявів грубої сили не варто вирішувати такі питання. Ага, «не можна мстить, повинні ми любити», це вже проходили. Цей момент у декого викликав цілком щирий когнітивний дисонанс.
Чергова рендомна мудрість від “пророка”
Та й карма тут, схоже, спрацювала на відмінно. Не виключено, що дуже скоро у приміщенні, яке Доценку доведеться звільнити, намалюється щось цікаве та прибуткове. В українському сегменті всесвітньої мережі вже традиційно почали жартувати про новий магазин Roshen, але й без кондитерської лавки там є що придумати. А місце ж хлібне – центр столиці все-таки. Тут хіба Юрій Луценко лишиться ні з чим, бо розкрутитися на цій справі генпрокурору не дадуть. Та й що там розкручуватися – масштаб не той з урахуванням найбільш ймовірного покарання у вигляді штрафу в розмірі 2350 гривень.
Додати нема чого
А триптих, звісно ж, відновлять. Хто, як і коли – питання інше. Але люди, що прийшли до влади на хвилі революції, мають берегти її символи як зіницю ока. Хоча б задля того, щоб наступні покоління розуміли сутність та природу певних історичних процесів. Художника образити може кожен, але час навчити відповідати за ці образи.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець