Американський громадський та політичний діяч Юрій Рашкін аналізує несподіване повернення Дональда Трампа до українського питання. Експерт пояснює, чому Вашингтон готовий надати Києву ракети, як Європа заганяє Трампа в глухий кут та чому російському диктатору більше не варто чекати на рятівні дзвінки з Білого дому.
Повернення Дональда Трампа до активного обговорення російсько-української війни викликало чимало дискусій у геополітичних колах. Чому експрезидент США раптом змінив риторику, чи дійсно він готовий надати Україні американські ракети та як європейські лідери змусили його діяти транзакційно – про це в ефірі 24 Каналу розповів американський громадський та політичний діяч Юрій Рашкін.
Насправді Трамп вирішив зайнятися більше не самою Україною, а саме Володимиром Путіним. Європейські лідери знайшли до нього правильний підхід – вони «полікували» його его різними методами: від Версальського палацу до чіткого пояснення, хто є сильним на полі бою. Трамп патологічно не любить асоціюватися з лузерами, а головним лузером сьогодні є саме російський диктатор.
Тому Трамп робить заяви про те, що послаблення санкцій щодо російської нафти закінчується, і продовжувати його не будуть. Він розглядає можливість передачі Україні американських ракет і навіть дозволу виробляти їх безпосередньо на українській території. Трамп розуміє, що перемога та успіх зараз асоціюються з Україною, тому в певний момент йому доведеться остаточно «кинути» Путіна.
Трамп діє суто транзакційно. Зараз він намагається «змотати вудки» з Ормузької протоки та перекласти цю проблему на Європу. Його логіка проста: ви забираєте у мене з рук цей важкий актив, а я натомість подивлюся в бік Росії та України, де теж можна заробити політичні бали.
Але у європейців є чудовий шанс перевірити Трампа на вошивість. Санкції, про які він заявляє, не працюють у тому вигляді, щоб змусити Кремль зупинитися – Путін з них лише сміється. Проте є реальна допомога Україні. У Конгресі США лежить законопроєкт про допомогу, який Палата представників уже підтримала. Європейці мають чітко сказати: «Дональде, якщо ти хочеш показати силу, дай команду своїм республіканцям у Сенаті проголосувати за цей документ». Тоді це будуть реальні гроші та зброя, а не просто розмови.
У ситуації з Іраном переможців немає. Трамп розбомбив усе, що міг, але іранці не вийшли з піднятими руками. Для Трампа це особиста трагедія, адже в його розумінні він завжди має бути абсолютним переможцем. Натомість США продемонстрували слабкість, зігравши внічию з набагато слабшою країною.
Тепер над Трампом нависає тінь Барака Обами та його ядерної угоди 2015 року, яку Дональд так запекло критикував. Сьогодні Трамп фактично повторює ті самі кроки, але з набагато гіршим результатом. Його транзакційний підхід виявився занадто примітивним, і США зазнали репутаційних втрат. Саме тому йому зараз потрібна перемога в Україні, щоб компенсувати цей провал.
Замах готувався під час святкування його ювілею перед Білим домом. Планувалося використання безпілотників зі вибухівкою для створення паніки. На щастя, ФБР спрацювало на випередження і затримало підозрюваних. Проте ця ситуація демонструє нову реальність: сучасна війна та тероризм повністю перейшли у сферу безпілотних технологій. Від них неможливо захиститися високою стіною, яку так любить будувати Трамп.
Поведінка самого Трампа, який постійно розпалює ненависть для мобілізації свого електорату, заганяє американське суспільство у небезпечну спіраль політичного насильства. Не дивно, що свіжі опитування показують: значна частина американців сумнівається, що США проіснують як єдина держава наступні 250 років.
Нагадаємо, під час саміту G7 лідери провідних країн світу підтвердили намір збільшити постачання Україні систем протиповітряної оборони, ракет-перехоплювачів та далекобійної зброї. Крім того, США та європейські партнери погодили надання ліцензій для розширення власного військового виробництва всередині України, що дозволить оперативно нарощувати випуск необхідної оборонної продукції.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Дональд Трамп неодноразово заявляв про здатність завершити війну в Україні за 24 години, проте його реальний план досі залишається предметом гострих дискусій серед міжнародних союзників.