Оглядач Без Табу знову повертається до теми УЗ, щоб пояснити - чому полювання на відьом у цьому важливому відомству завершиться нічим.
Буквально вчора доводилося розмірковувати про те, як і чому Укрзалізниця остаточно перетворилася на збиткове підприємство. Була спроба зрозуміти, хто більше начудив і накрав – запрошені з подачі президентської гвардії варяги-реформатори чи місцеві кадри, яких за стіл підсадила інша партія-член парламентської коаліції.
Виключно на сухі цифри покладатися було не можна, оскільки в цьому випадку довелося б, наприклад, і в середньомісячну зарплатню по Україні в районі 300 доларів станом на липень. Необхідно було дочекатися якогось очевидного знаку.
Вже під вечір вівторка той самий знак синхронно подали ГПУ та СБУ. Юрій Луценко бадьоро відрапортував про звтримання одного з протеже Войцеха Балчуна – громадянина Польщі із зовсім не польськими іменем та прізвищем Вахтанг Джакелі.
На якому злочині міг погоріти державний чиновник? Звісно ж, на хабарі. Якщо вірити інформації, яку надало слідство, іноземець намагався «отримати неправомірну вигоду» за рахунок призначення неназваного громадянина України на неназвану, але таки високу посаду в УЗ. І ось тут починається найцікавіше.
Юрій Луценко рапортує про #перемогу
По-перше, новоспечений злочинець обіймав посаду першого заступника директора департаменту аудиту та обліку. Простіше кажучи, поляк грузинського походження цілком міг мати відношення до бухгалтерських приписок, за підсумками яких і було оголошено про вихід перевізника у плюс за перше півріччя поточного року. Якщо вже бути зовсім точним, Джакелі міг не безкоштовно закрити очі на дивні розбіжності звітів та реального стану справ. І за це з нього можна добряче спитати, якщо протеже Балчуна, звісно, винний.
По-друге, поведінка слідства поки що швидше натякає на черговий раунд спортивної риболовлі, а не на спробу цілком серйозно боротися з корупцією. Звісно ж, можна пояснити нестачу важливої інформації необхідністю зберігати таємницю, аби не сполохати інших учасників потенційного злочинного угрупування. Проте зараз здається, що ніякого призначення статися не мало за визначенням. Швидше за все, силовики розіграли геніальний спектакль, що характерний швидше для Голівуду, а не для сумних вітчизняних реалій.
Міністр Омелян знову святкує
Чи можна буде сприйняти цю акцію серйозно? Так, але лише за виконання двох умов. Рано чи пізно героїчним законникам таки доведеться засвітити прізвище людини, що так і не стала протеже Джакелі, та її належність до того чи іншого політичного кола. Якщо спроба підсадити когось на хлібну посаду була реальною, то навряд чи щасливчиком мав стати якийсь випадковий персонаж з вулиці. Та й з сумою хабара треба розібратися. Сімдесят тисяч доларів за таку послугу – багато чи мало? Бо Володимир Омелян та його заступник Юрій Лавренюк, наприклад, і взагалі сміливо говорить про триста тисяч як про доконаний факт.
Звітує заступник міністра інфраструктури України
Покарання також має знайти злочинця, якщо злочин дійсно мав місце та його буде доведено у суді. Поки у генеральної прокуратури з цим категорично не складається. Причому найсильніше ці невдачі б’ють по репутації очільника ГПУ. Вже навіть кваліфікаційно-дисциплінарна прокурорська комісія завела на нього (як і на підлеглого Матіоса) справи за надмірну активність у соцмережах та відверте нехтування презумпцією невинуватості. І правильно, бо представники обвинувачення повинні поводити себе професійно, а не перетворюватися на інтернет-воїнів.
Начальник транспортного цеху поки мовчить
До того ж, є і інші антигерої з боку правлячої партії, що нажилися на простих українцях та недолугих (або ж навпаки, надто хитромудрих) менеджерах Укрзалізниці. Наприклад, одіозні брати Дубневичі нещодавно розжилися майже мільйоном доларів, продавши УЗ не надто якісні рейкові кріплення. Цікаво, що думають з цього приводу не лише в ГПУ, але й на Банковій? А нічого поганого, швидше за все. Якби пасажирів годували переважно куркою, як колись в Аерофлоті, то й сумнозвісному Юрію Косюку дали б можливість непогано нагріти рученята. Недарма ж підприємство фактично перевели ледве не під особистий контроль голови уряду, чи не так?
Здавалось, до чого тут Саакашвілі
Дійсно, найкращим варіантом для всіх буде швидке та ефективне завершення чергового раунду спортивної риболовлі боротьби з корупцією. Це, звісно, за умови, що невдаха Джакелі не просто спійманий за руку, а насправді винний. Потішитися зможуть і люди, які нібито отримують на місяць близько трьохсот доларів, і Омелян з іншими членами Народного Фронту, і діячі від БПП. Ось тільки інтуїція підказує, що статус успішного за межами України бізнесмена в будь-якому випадку зіграє на користь польського грузина. І в і найгіршому випадку його випроводять геть, наполегливо порекомендувавши більше не повертатися. Бо це ж треба буде займатися реальними справами, збирати докази і відбиватися у суді, а не просто розкидатися словами. Простіше послухати лисичку і кинути щуку самі знаєте куди.
Без відповіді гарантовано лишиться тільки одне питання. Що треба міняти в першу чергу – основу системи чи окремі її елементи? Напередодні четвертої річниці початку Революції Гідності поки очевидно, що новоспечена еліта не навчилася робити ні того, ні іншого.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець