У російської гідри виросла друга голова. Впродовж місяця мельдонієвий мутант лікував збольовану душу елітним «бояришником» і нарешті дочекався звістки, яка начебто означає повернення колишньої величі.
1 лютого 2018 року найсправедливіший у світі Спортивний арбітраж у Лозанні повністю виправдав 28-х панфіловців довічно дискваліфікованих російських спортсменів, а ще 11-х реабілітував, тільки не допустивши до участі в Олімпіаді-2018. При цьому виправданим атлетам начебто повинні повернути відібрані за підсумками Сочі-2014 нагороди. Якщо так, то «вєлікая Рассія» вкотре підіймається з колін і повертає собі перше місце мельдонієвого медального заліку попередньої Олімпіади.
Щоправда, Міжнародний олімпійський комітет такого втручання у власну діяльність терпіти не збирається. Очолюваний німцем Томасом Бахом МОК вже оприлюднив заяву, в якій назвало рішення CAS нелегітимним. У МОКу обурені, що той фарс, в який руські організатори перетворили Ігри-2014, знову намагаються якось виправдати.
Однак опірилася й нетвереза потвора з пружним гаманцем нафтодоларів у кишені. Вона зрозуміла, що поки існують такі органи як CAS, з допомогою грошей можна вирішити що завгодно. Відкрив писок навіть відлучений довічно від олімпійського руху російський віце-прем’єр Мутко. Цей блазень заявив, що Росія збирається виправдати ще й тих 11-х недовиправданих. Про себе «фром май харт» поки скромно мовчить. Натомість депутат Госдуми (нелігітимної), олімпійський чемпіон з біатлону Сєрґєй Чєпіков пішов ще далі і заявив, що Росія повинна наполягати на реорганізації МОК, «оскільки суд продемонстрував, що всі їхні рішення репресивні та заполітизовані».
Всесвітня антидопінгова аґенція (WADA) наразі мовчить. За неї теж висловилися представники Міжнародного олімпійського комітету: «Рішення CAS наносить серйозний удар по боротьбі з допінгом». І справді, нинішній вердикт виглядає свого роду знущанням бодай з огляду на свіжі висловлювання екс-глави Московського антидопінгового аґентства Григорія Родченкова, людини, на основі свідчень якої найгучніший в історії світового спорту судовий процес власне й побудований.
В першому після втечі з Росії інтерв’ю для німецького телеканалу ARD пан Родченков запевнив, що допінговою системою навколо Олімпіади-2018 керував особисто глава держави Путін: «Тільки президент може змусити ФСБ виконувати такі завдання. Мутко якось сказав мені, що Путін дуже добре знає, хто я такий. Путін знав взагалі про все. Ланцюжок був дуже простим. Я звітую перед Нагорних, Нагорних перед Мутком, а Мутко перед Путіним».
Також Григорій Родченков згадав про легкоатлетичну збірну Росії, яка здобула 16 олімпійських нагород на Олімпіаді в Пекіні-2008. За його словами, допінг у тій команді вживали всі спортсмени без винятку, а щоб не стати жертвами допінг-контролю, цілодобово носили з собою ампулу з чистим зразком сечі.
Країна ошуканців з допінгової системою державного рівня, де кожен спортсмен свідомий того, що він робить і навіщо. Показово, що жоден з тих, чиє здоров’я свідомо експлуатується з метою потужної імперської пропаганди, не засудив цього явища публічно.
Їхнє обличчя – то фізіономія дискваліфікованого/виправданого ковзаняра Скобрєва, який розплився у щенячій відданості від одного споглядання на свого царя.
Людина-мем Іван Скобрєв – чемпіон з холуйства
Десятки чинних і колишніх російських спортсменів та тренерів увійшли до опублікованого на днях списку довірених осіб кандидата в президенти Путіна поряд із честю і совістю «гасударства» Петросяном, Лєщенком, Якубовичем, Галустяном, Гаріком-Бульдогом та рештою валєрій з крутими і башмєтами.
Ця країна хвора, інфікована наскрізь, вона іскрить від ненависті і люті до всього живого. Ця країна потребує негайного лікування, закриття на карантин, повної ізоляції. Там десятиліттями не звертають уваги на те, що люди з глибинки існують в «прогнилих ізбах», але витрачають мільярди доларів на дестабілізацію ситуації в усьому світі, тримають у постійній напрузі всі сусідні держави. А тих нещасних тішать через екран телевізора, єдиного цінного, що є в «прогнилих ізбах», казками про велич. І Олімпійськими Перемогами, звісно. Дарма, що ціну цих «перемог» зрозуміли майже в усьому світі.
Тепер цікаво, як поведеться, приміром, ковзанярка Ольга Ґраф. Кілька днів тому вона, натхненна заявою Путіна про те, що усім відлученим від Олімпіади спортсменам за перемоги в «альтернативних Іграх доброї волі» в Сочі заплатять олімпійські преміальні, у пориві патріотизму заявила, що не їде на Олімпіаду на знак протесту. Причина, мовляв, у тому, що Ольга збиралася боротися за медаль у командних перегонах, але без відлучених від Олімпіади партнерок виступити в ній не зможе. Тепер партнерок начебто можуть повернути. Цікаво, що ж скаже патріотка? Адже здобути тисячі крізь альтернативну Мельдоніаду значно простіше.
Цікавою також буде реакція на рішення CAS закордонних спортсменів. Пригадується, що свого часу через суд зумів повернутися в спорт бразильський плавець Сезар Сьєло Фільо. Після того окремі суперники не тиснули йому руки, а публіка зустріла сходження на п’єдестал приголомшливим свистом, чим довела Сезара до сліз.
Американка Ліллі Кінґ натомість на Олімпіаді-2016 навіть бризнула водою безпосередньо в басейні в обличчя росіянці Юлії Єфімовій. Цю кралю теж дискваліфіковували за вживання допінгу. Потім виправдовували, після того знову дискваліфіковували. «Ти підіймаєш у гору великий палець, що ти перша, а сама для цих перемог вживаєш різну гидоту», - не змогла стримати свого гніву Ліллі.
Реакції спортивної спільноти на нинішніх «поверненців» ще не було. Надто мало часу минуло. Зате були попередження. Від німецьких лижників у паралімпійському спорті. Ті пригрозили, що якщо росіян таки виправдають, у Пхьончхані вони не стартуватимуть на знак протесту. На Паралімпіаду допущені представники Росії теж поїдуть з тавром OAR, у нейтральному статусі, без прапора й гімну. Проте судова тяганина і в цьому випадку триває. Нафтодолари ведуть з чистотою в спорті запеклу боротьбу. І ще не гарантія, хто те протистояння виграє.
Іван Вербицький, спеціально для Без Табу