Без Табу звертає увагу на особу екс-чиновника часів Януковича Олексія Тамразова, щоб погорів на хабарі в $200 тисяч, а нині виставляє себе жертвою політичних репресій, нагадує про «темне» минуле Тамразова та пояснює, чому справу необхідно довести до логічного завершення.
Цікавий факт: єдиним з відомих поплічників Януковича, що потрапив під суд та отримає покарання за злочинну співпрацю з єнакіївським втікачем, є колишній голова виборчого штабу Трампа Пол Манафорт. Та й то дісталося американському стратегу поки лише за несплату податків в особливо великих розмірах – розгляд його українських гріхів та грішків розпочнеться незабаром. Виконавча та судова гілки поточної української влади жодними успіхами в цьому плані похвалитися не можуть геть нічим.
Іноді, щоправда, трапляються резонансні затримання, але далі гучних справ із потенційно вибуховою та фактично слабенькою доказовою базою діло не рухається. Он нещодавно силовики, скажімо, узялися за одного з відносно дрібних членів «родини Януковича» Олексія Тамразова. Однак узялися настільки невміло, що не лише не зуміли як слід притиснути екс-чиновника до стіни, а й зробили йому вкрай недоречну рекламу. Адже давно відомо: поспішиш – захист підозрюваного насмішиш, особливо в Україні.
Офіційна біографія колишнього чиновника видається неправдоподібно ідеальною. Сім років навчання за спеціальністю «театрознавець» в інституті імені Карпенка-Карого, робота у кількох компаніях, пов’язаних з видобутком та продажем нафти і газу, активна волонтерська діяльність в перші місяці 2014 року, любов до автоперегонів – не людина, а золото. Втім, як це зазвичай і буває, подібне вибілене та випрасуване резюме прямо вказує на власника як на представника криміналітету, що одного чудового дня забажав легалізуватися.
Майже ніхто зараз не згадає про те, що Олексій Тамразов є вихідцем з організованого злочинного угрупування, яке досягло в Києві найбільшої потужності в першій половині дев’яностих під керівництвом Валерія Авдишева. Родина Тамразових брала активну участь у економічному та нафтогазовому напрямку діяльності ОЗГ (так, навіть класичні бандити у спортивних костюмах вчасно зрозуміли, що на самому рекеті не роз’їсися), аж доки років зо двадцять тому потужну структуру не підточили зсередини чвари через гроші та вплив. Олексій на той момент вже отримав досвід роботи у нафтогазовій галузі в якості своєрідного зв’язкового між бізнесом та криміналітетом. А раніше, якщо вірити компетентним джерелам, доводилося і викраденням автомобілів грішити – треба ж було з чогось починати сходження ієрархічно-кар’єрними сходами.
Генпрокурор Луценко рапортує про успіхи, щоб буде далі?
Що було далі? Тривала легалізація і перетворення дрібного злодюжки на респектабельного ніби підприємця. За десять років біганини туди-сюди дипломований театрознавець пройшов шлях від реалізатора оптових партій нафтопродуктів в «ТНК-Україна» до першого заступника голови правління «Укргазвидобування». Звісно, цього б не сталося без допомоги впливових покровителів з донецького клану.
Логічно, що на шляху до верхівки піраміди Олексій Тамразов неодноразово вигадував хитрі корупційні схеми, через які держава втрачала чимало коштів. Проте до його діяльності в період з 2000 до 2010 років у правоохоронних органів питань, схоже, нема.
Історія «Укргазвидобування» за чотири роки «сумлінної роботи» друга президентської родини в парі з протеже Фірташа Юрієм Борисовим – це хроніка суцільного розкрадання та краху. На Львівщині та Харківщині було ліквідовано управління, що займалися безпосередньо видобування газу, в інших регіонах обсяги зменшили в підсумку на 13.5%. Паралельно трапилося перетворення з дочірньої компанії «Нафтогазу» на ПАТ, тобто фактично державні активи вдало спробували зробити приватними. Додайте сюди участь у державних закупівлях та продажах за цінами, що не відповідали ринковим, а також численні фінансові махінації за участі наближених до тодішньої політичної еліти банків («Надра», «Родовід»), аби отримати повну картину злочинної діяльності.
Бізнесмен почувається впевнено / sud-report.org.ua
Здається, що обсяг шкоди, якої завдав Україні Тамразов, є значно більшим, ніж 60 горезвісних мільйонів доларів, які Манафорт приховав від американських податківців. Проте підступитися до нього у справі «Укргазвидобування» слідство не змогло й досі. А узяли давнього друга Віктора Януковича – молодшого за спробу дати хабара у 200 тисяч доларів не менш одіозному працівнику ГПУ Костянтину Кулику в обмін на зняття арешту з майна, що проходить у справі Януковича – старшого. Це все одно, що оминути покарання за ДТП із людськими жертвами і пізніше бути спійманим на переході вулиці на червоне світло.
Згодом чимало деталей цієї історії випадуть з контексту. Майже всі забудуть про те, що тривала кар’єра Тамразова – автогонщика допомогла йому перетворитися на тіньового автодилера, що за рівнем асортименту дав двісті очок фори умовному Святашу. Забудуть і про кишенькову медіаімперію, і про невдалу спробу податися до великої політики із «Народною платформою». Важливим буде лише один факт: отримає поплічник старого режиму справедливий вирок суду за свої злочини чи ні. Поки ж колишній кримінальний елемент може тішити своє самолюбство вибриками на кшталт показової відмови від отримання державної нагороди з президентських рук.
Олексій Тамразов - жертва репресій чи банальний злочинець?
У контексті системного підходу в цій справі хочеться лише одного – прецеденту, за який можна буде чіплятися надалі.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець