Сховатися не вийде: з 23 жовтня рахунки боржників арештовуватимуть автоматично
В Україні кардинально змінюються правила примусового стягнення боргів: цифрова система бачитиме кошти на картках майже миттєво, про що повідомляє видання Finance.ua.
З 23 жовтня в Україні набирають чинності нові правила примусового стягнення боргів за законом № 4833-IX, який переводить виконавче провадження в більш автоматизований формат. Йдеться про ширше використання цифрових інструментів для пошуку рахунків, майна та списання коштів боржників.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що саме зміниться для тих, хто має відкриті виконавчі провадження, і які борги підпадатимуть під новий механізм.
Як шукатимуть гроші боржників
Новий механізм передбачає автоматизований пошук коштів і майна через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Виконавці отримають ширший доступ до інформації про рахунки, електронні гаманці, депозити та інші активи, а банки й фінансові установи мають оперативніше реагувати на постанови про арешт.
Перевірка майнового стану боржника має відбуватися не пізніше ніж у 10-денний строк після відкриття провадження. Надалі рахунки та електронні гаманці перевірятимуть щонайменше раз на два тижні, а нерухомість, рухоме майно та доходи – не рідше ніж раз на три місяці.
Окремо закон ускладнює спроби вивести майно з-під стягнення: якщо відомості про людину є в Єдиному реєстрі боржників, це може стати підставою для відмови у вчиненні реєстраційних дій щодо відчуження або застави майна.
Що буде з депозитами та рахунками
Для строкових депозитів передбачили жорсткіші правила: після арешту банк не зможе автоматично продовжити строк вкладу, а після завершення строку кошти можуть піти на погашення боргу. Звернення стягнення насамперед відбуватиметься на гроші боржника у національній та іноземній валютах, а вже потім – на інше майно.
Закон також поширюється на всі види заборгованостей, за якими вже видано виконавчий документ і відкрито провадження. Це кредити, аліменти, штрафи за порушення правил дорожнього руху, борги за комунальні послуги, податковий борг та інші судові стягнення.
- прострочені кредити та позики;
- аліменти;
- адміністративні штрафи, зокрема за порушення ПДР;
- заборгованість за житлово-комунальні послуги;
- податковий борг;
- інші рішення суду про стягнення коштів.
Коли можуть забрати єдине житло
Закон підвищує поріг, за якого дозволено звертати стягнення на єдине житло та земельну ділянку під ним. Тепер це можливо лише тоді, коли сума боргу перевищує 50 мінімальних зарплат, тоді як раніше йшлося про 20 мінімальних зарплат.
Водночас для військовослужбовців діють додаткові гарантії: продаж єдиного житла під час воєнного стану та протягом року після його завершення заборонений.
Що зміниться після сплати боргу
Перевага цифровізації – не лише в швидшому арешті коштів, а й у швидшому знятті обмежень. Після повного погашення боргу боржника мають автоматично виключити з Єдиного реєстру боржників, без окремих тривалих звернень до виконавчої служби.
Тобто процедура має стати швидшою і для стягувачів, і для самої системи. Але для боржників це означає, що сподіватися на затягування процесу через паперову бюрократію вже не вийде.
БЕЗ ТАБУ писав, що подібні зміни в системі виконавчого провадження фактично переводять стягнення боргів у режим майже безперервного моніторингу активів. Це ще один приклад того, як держава намагається закрити старі лазівки в роботі з боржниками через цифрові реєстри.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про зміни в правилах стягнення боргів і цифровізацію виконавчого провадження в матеріалі: як працюватиме новий механізм списання коштів.
