Реформа суспільного мовлення. Навіщо на три радіостанції - тисяча двісті людей

Журналіст Роман Вінтонів про те, чому створити справжнє Суспільне телебачення - надскладне завдання, чому стара система буде впиратися до останнього, аде вона має бути зламана.

Чому я пішов на Суспільне
Уявіть собі, що ви такі весь час кепкуєте і підколюєте Утеодин (УТ-1) за те, що це совок, минуле століття, жахливий жах, неповороткий монстр і так далі. От все життя існує такий канал. У нього є обласні філії, робота деяких з них полягає у тому, щоб в Україні завжди був хтось гірший за утеодин, щоб йому не було так соромно.

От ви весь час кепкуєте з оцього утеодин. І тут вам пропонують "а хочеш це змінити?"
І ти такий:
- та що тут змінювати? Тут все рівняти з землею треба. А на місці щось робити нове.
- А люди?
- А що люди? Всіх звільнити і нових набрати.
- А хто піде на 4 тис грн працювати?
- Ну... (менш впевнено) молодих наймемо....
- А молоді навчаться і підуть на інший канал/радіо/сайт. І що тоді?
- Тоді треба систему міняти.
- Пішли міняти систему з нами.
- (ще менш впевнено) та ні... я просто так... я не готовий... я не вмію...
- (розчаровано) от всі так. І як тоді тут щось будувати нове?
І ти такий присоромлено через вихідні:
- Слухай, давай я спробую. Хтось же має це робити.
-
І потім, коли ти приходиш і знайомишся з "утеодин", то почуття не те, щоб змішані...
Це так, ніби тобі обіцяють купу проблем, а натомість показують купу проблем і дають в руки 10-титомник "10 способів, як хтось намагався вирішити цю купу проблем і не зміг".
І ти такий:
- а давайте цю купу вивеземо
- 34 сторінка. Не працює.
- А давайте закопаємо
- 2-га сторінка. Не працює.
- А давайте прикрасимо.
- 17-та. Нєа.
- А переробити?
- 26-та.
- А найняти професіоналів?
- 144-та.
- А що тоді з цим робити?
- 245-та сторінка.
- Пи*₴&ць
- 1-ша.
- И-и-и-и
- В передмові.

Короче всьо перепробували. І всі, хто пробував, пішли геть - ні з чим або з деякими зрушеннями, але пішли.

Бо в цього монстра є стільки диких закапелелків, які ніяк неможливо вирішити! От просто ніяк. Але всерівно треба придумати.

Ну от наприклад приміщення. Саме приміщення на Мельникова 42. Приміщення такого розміру не може собі дозволити жоден (жоден курча!!!) комерційний канал, який заробляє гроші (заробляє!!!). А на утримання приміщення - дууууже багато йде. На утримання людей, які утримують приміщення - дууууже багато грошей. На утримання людей, які керують тими, хто утримує приміщення - також.

Радіо. «Суспільний мовник» має три радіо - Культура, Промінь, УР-1 (105fm у Києві). У них є три приміщення. Таких офісів не може собі дозволити жодна комерційна радіостанція. Вгадайте кількість людей, які працюють на трьох радіостанціях? Ну? 200? Більше! 456? Більше!!! 1200!! Тисяча, курча, двісті, срака, людей!!! Три радіостанції і тисяча двісті людей! Я дивуюсь, що там ще не створили окреме радіо для працівників радіо

А є, наприклад Тиса ФМ. Охріненне радіо за контентом. Якщо ви увімкнете його, то ви не повірите, що це виходить в Ужгороді і лише на Ужгород. У них все класно.
Але коли починаєш розбиратися в темі, то виявляється, що їх 12-годинний ефір - це порушення внутрішніх правил Суспільного. Бо написано, що на розважальний контент в регіоні виділено трохи більше, ніж три години. А решта часу - культура і суспільно-політичний. І ця історія в процесі вирішення.
І ти такий сидиш - брови вже піднялися вище рівня макушки і дивишся - з одного боку 1200 людей, більшість із яких (за деякими вийнятками) роблять програми «Привіт з минулого» для трьох радіо, а з іншого - Тиса ФМ, у яких там людей 10 працює і які роблять 12 годин конкурентного розважального контенту.
І ти такий розумієш - 20 років ідіотизму зав’язали стільки вузлів, що розв’язувати по-одному - це не варіант. Бо результат потрібен вже. А на розв’ясзування піде також років 20 якщо не більше. А треба щось робити. Бо Наглядова Рада Суспільного - теж не ангели з крильцями, які зрозуміють і погладять по голівці.

От що робити? І тут немає рішення, яке всім сподобається. Є лише погані рішення. Є лише рішення, які викликають біль і ненависть в тому числі до самого себе. До ситуації. І критерій тут - не продовжувати годувати монстра. А зробити щось, щоб цей монстр хоча б менше їв. А це боляче. Бо комусь треба буде йти.

Вся структура Державного телебачення - це ворог номер один. Бо вона побудована так, що людям не потрібно розвиватися. Вона так побудована, що тобі не треба покращувати свій професійний рівень, щоб отримувати зарплату, премії і відпустки. І тільки чудом окремі люди чи колективи не втратили можливість до саморозвитку і втримали професійний рівень.
І тому цю структуру «Державного телебачення» треба просто взяти і спалити, знищити, зняти з потяга і здати в Нацгвардію, скинути з 9-го поверху і втопити у Синевірі. А замість неї побудувати нову.

І так - я погодився долучитись до команди, яка за це взялася. Так - я не впевнений на 100%, що у мене вийде. Ну ок - навіть на 80% не впевнений. Але я вірю, що це можливо і що це треба зробити.

Якщо я не впораюсь з цим монстром, я піду. І про це всім вам напишу.
А поки - я тут )

А на фото - це ілюстрація проблем. Це всюди так. На бідь-якому рівні. От просто в який куток не глянь - вилізе якась лажа. Не тому, що люди погані. А тому, що цій ідіотській системі відсіву і фільтрації хороших рішень і втілення ідіотських вже 20 з гаком років.

Пост Романа Вінтоніва на фейсбуці

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!