П'ять відтінків знеструмлення: як навчатимуться українські школярі та студенти під час зимових блекаутів
Міністерство освіти і науки розробило детальний алгоритм для навчальних закладів на випадок зимових відключень світла, запровадивши колірну систему з п'яти режимів. Як повідомляє «24 Канал», доля очного навчання безпосередньо залежатиме від тривалості темряви за вікном.
Міністерство освіти і науки України підготувало для закладів освіти рекомендації щодо роботи під час тривалих відключень електроенергії. Документ описує п’ять рівнів реагування – від короткочасних перебоїв до критичного режиму, коли навчання організовуватимуть через освітні хаби.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, ідеться не лише про розклад уроків, а й про те, як школи мають забезпечити харчування, зв’язок і мінімальну енергетичну автономність у холодний сезон.
П’ять режимів роботи шкіл
За «зеленого» рівня, коли світло відсутнє до двох годин, заклад продовжує роботу з локальними обмеженнями. Якщо відключення триває від 2 до 6 годин, діє «жовтий» режим: уроки скорочують, а критично важливі системи мають бути забезпечені живленням.
«Помаранчевий» рівень передбачає знеструмлення від 6 до 24 годин. У такому разі очно працюватимуть лише енергонезалежні школи, інші переходитимуть на дистанційний або асинхронний формат. За «червоного» режиму, який охоплює від 24 до 72 годин без електроенергії, навчання організовують на базі освітніх хабів та енергостійких закладів.
Коли ж відключення триває понад 72 години, настає критичний рівень. Тоді засновник закладу затверджує тимчасову мережу освітніх хабів, а громади закріплюють учнів за ними або за школами, які продовжують роботу. Для дітей мають передбачити консультації, а заклади, що не можуть забезпечити належні умови, відновлюють роботу лише після усунення перешкод.
Кому надаватимуть пріоритет
Під час тривалих відключень очне навчання рекомендовано насамперед для учнів початкової школи, а також 5, 9 та 11 класів. Для інших школярів можуть застосовувати змінні графіки, асинхронне навчання й короткі консультації.
Окремо МОН радить закладам створити запас питної та технічної води і продуктів тривалого зберігання щонайменше на 48 годин. Якщо школа має автономну котельню, там також мають бути генератори або інші резервні джерела живлення.
Що радять для зв’язку та харчування
Під час довгих повітряних тривог школи повинні передбачити безпечну доставку або видачу їжі в укриттях. Крім того, кожному закладу радять визначити єдиний канал зв’язку з учнями, батьками та працівниками – це може бути месенджер, електронний щоденник або навчальна платформа.
Якщо мобільного зв’язку не буде, актуальну інформацію пропонують розміщувати на стендах біля входу до школи. Такий підхід, по суті, має знизити хаос під час тривалих відключень і дати адміністраціям чіткий алгоритм дій.
Для шкіл це означає перехід від ситуативних рішень до заздалегідь прописаних сценаріїв, які мають спрацювати і при кількох годинах без електрики, і при багатоденних блекаутах.
МОН фактично закладає для освітніх закладів модель аварійного менеджменту на зиму 2026–2027 років. Вона враховує і безпеку дітей, і роботу критичної інфраструктури, і потребу швидко перемикатися між очним, дистанційним та асинхронним навчанням.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що школи вже отримували окремі рекомендації на випадок повітряних тривог, зокрема щодо організації навчального процесу в укриттях та під час вимушених перерв. Нова система реагування доповнює ці правила і розширює їх на сценарії з тривалими відключеннями світла.
