В Україні понад 114 тисяч людей вважаються зниклими безвісти за особливих обставин від початку повномасштабної війни, про що [повідомляє видання «Факти ICTV»](https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20260923-kilkist-znyklyh-bezvisty-v-ukrayini-shho-vidomo-pro-rozshuk-lyudej-pid-chas-vijny/ rel="nofollow" target="_blank"). Ця приголомшлива цифра охоплює як українських захисників, так і цивільних громадян.
В Україні від початку повномасштабної війни понад 114 тисяч людей вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, а ще близько 17 тисяч тіл залишаються неідентифікованими, повідомляє «Факти ICTV» з посиланням на дані Національної поліції України.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, йдеться не лише про військових, а й про цивільних, а пошук таких людей охоплює одразу кілька напрямів – від роботи з ДНК-зразками до ідентифікації тіл і ведення реєстрів.
Тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе озвучив ці цифри під час зустрічі керівництва Нацполіції з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва та Посольства Японії в Україні.
За його словами, від початку повномасштабного вторгнення правоохоронці також задокументували близько 200 тисяч воєнних злочинів.
Окремо правоохоронці наголошують: розшук зниклих безвісти – це не лише встановлення місцеперебування людини, а й системна ідентифікація тих, чиї тіла поки не вдалося впізнати.
За даними Опендатабот, який посилається на Реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 2 252 записи про зниклих дітей. Це 91% усіх випадків зникнення дітей, внесених до реєстру.
Найбільше таких записів припало на 24 лютого 2022 року – 1 292 випадки. Понад 91% зниклих дітей були зареєстровані на території Луганської, Донецької та Херсонської областей.
Найвразливішою віковою групою залишаються діти від 6 до 13 років – на них припадає більш як половина всіх зареєстрованих випадків.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Telegram звернув увагу, що офіційна статистика не відображає повної картини. За його словами, верифіковано 1 850 цивільних бранців, однак реальну кількість незаконно утримуваних людей часто вдається встановити лише після деокупації населених пунктів.
Розшук людей, які зникли за особливих обставин, в Україні включає збір ДНК-зразків, ведення Єдиного реєстру та обмін даними між правоохоронцями й гуманітарними структурами. Окремо працює офіційна інформаційна платформа Міністерства внутрішніх справ щодо зниклих безвісти.
До пошуку залучають і міжнародних партнерів – зокрема ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Міжнародну комісію з питань зниклих безвісти. Йдеться не лише про встановлення долі конкретних людей, а й про документування порушень міжнародного гуманітарного права.
За даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, організація щомісяця отримує приблизно 10 тисяч нових запитів на розшук людей. Це свідчить про те, що проблема зниклих безвісти залишається однією з найбільших гуманітарних наслідків війни.
Пошук зниклих безвісти під час війни – це процес, який може тривати роками. У таких справах важливими залишаються ідентифікація тіл, робота з родичами, перевірка свідчень та звірка даних між різними реєстрами й міжнародними базами.
Окремий виклик – насильницькі зникнення на тимчасово окупованих територіях, де частину людей утримують без офіційного статусу та без доступу до адвокатів або рідних. Саме тому реальна кількість постраждалих може бути ще більшою за офіційну статистику.
Бек: тема зниклих безвісти залишається однією з найболючіших для України від початку повномасштабного вторгнення. Офіційні цифри змінюються в міру оновлення реєстрів і перевірки даних, але вони вже зараз показують масштаб втрат, який не обмежується лише фронтом. Для тисяч родин це не статистика, а щоденне очікування відповіді.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні також окремо фіксують тисячі випадків зникнення дітей і цивільних на окупованих територіях, а пошук таких людей часто ускладнюється браком доступу до місць утримання та знищенням доказів. Більше матеріалів на цю тему.