У ніч на 1 вересня російські війська завдали балістичного удару по залізничному депо в Києві, внаслідок чого загинули семеро людей, серед яких шестеро працівників компанії, про що повідомляє видання Forbes.ua. Ворог перейшов до нової тактики, роблячи цивільні потяги та ремонтні цехи своїми головними цілями.
Росія перейшла до нової тактики ударів по залізничній інфраструктурі України, цілеспрямовано атакуючи депо, локомотиви та ремонтні цехи, пише The Guardian.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що ця зміна означає не лише для роботи «Укрзалізниці», а й для пасажирів, економіки та логістики в умовах війни.
У ніч на 1 вересня російські війська вдарили балістичною ракетою по залізничному депо в Києві. Унаслідок атаки загинули працівники компанії, а пошкодження торкнулися не тільки столиці, а й інших залізничних об’єктів.
За даними видання, на яке посилається стаття, останні удари стали частиною ширшої кампанії проти української залізниці. Якщо раніше росіяни переважно били по мостах і підстанціях, то тепер дедалі частіше намагаються знищувати саме рухомий склад і цивільну інфраструктуру, без якої система перевезень працювати не може.
Член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко назвав залізницю «хребтом української економіки». За його словами, вона залишається головною логістичною артерією для армії, промисловості та цивільних перевезень, а тому Росія намагається її послідовно виводити з ладу.
Від початку року, стверджує Лещенко, ворог атакував залізничну мережу України понад 1500 разів. Унаслідок цих ударів пошкоджено сотні вагонів і майже пів тисячі локомотивів.
Саме поїзди й депо стали новою мішенню – тактика, яка особливо небезпечна на тлі дефіциту систем протиповітряної оборони.
Лещенко пояснив, що Росія більше не обмежується ударами по інфраструктурі, яку можна відносно швидко відновити. Тепер вона використовує прямі атаки на цивільні локомотиви, а в окремих випадках – навіть на потяги під час руху чи стоянки в депо.
Для пасажирів ця тактика означає системні затримки, евакуації під час повітряних тривог і вимушені зупинки рейсів. За словами представників залізниці, якщо дрон наближається до потяга на небезпечну відстань, рух зупиняють, а людей переводять в укриття або виводять із вагонів.
Такі сценарії вже стали звичними не лише для нічних, а й для денних рейсів. У тексті The Guardian згадується, що пасажири змушені чекати годинами, іноді навіть у полі або на відкритих ділянках маршруту, поки небезпека мине.
Українська журналістка Тетяна Заєць описала в Facebook, як під час однієї з поїздок їй довелося ховатися від російських безпілотників. Вона розповіла, що пасажири лежали під товарним вагоном, поки над ними кружляли дрони.
«Це було пекло. Потяг зупинився вночі десь у центральній Україні. Крізь сон я лише почула, як провідник сказав: «Евакуація»», – написала вона.
Журналістка додала, що в тому потязі були й діти, яких везли після лікування. Після цього випадку, за її словами, вона вирішила не користуватися залізницею до завершення війни.
Окремо видання нагадує про удар по потягу в Одеській області, де перебували близько 600 людей, зокрема діти. Пасажири розповідали, що після влучання були вибухи й пожежа, а частину людей евакуювали просто з поля.
Залізниця в Україні залишається ключовим способом пересування великої країною, особливо в умовах обмежень на авіасполучення. Водночас саме вона забезпечує значну частину перевезень людей, вантажів і гуманітарних потоків.
Російські удари вже впливають на експорт, зокрема на рух зерна до чорноморських портів. Це створює додатковий тиск і на внутрішню логістику, і на зовнішню торгівлю.
За словами Лещенка, Київ потребує від західних партнерів додаткових засобів ППО, щоб захистити потяги та інфраструктуру від ракет і безпілотників. Інакше, наголосив він, атаки на залізницю триватимуть, бо саме вона лишається одним із головних елементів функціонування країни під час війни.
Останніми днями Росія запустила по Україні понад 1500 безпілотників, зокрема реактивні моделі, які складніше збивати. За оцінкою британського видання, це свідчить про перехід до майже безперервного тиску на цивільну інфраструктуру.
Від початку повномасштабного вторгнення залізниця вже стала однією з найбільш вразливих, але й найбільш незамінних систем у країні. Саме нею до України прибувають іноземні лідери, нею виїжджають і повертаються мільйони людей, а також перевозяться вантажі, без яких економіка не може нормально працювати.
Попри це, працівники «Укрзалізниці» продовжують відновлювати пошкоджену інфраструктуру практично одразу після ударів. Але що частіше Росія б’є по поїздах і депо, то більше війна зміщується від фронту до щоденного життя цивільних.
Від початку повномасштабного вторгнення загинули 58 працівників залізниці, ще понад три сотні були поранені. Це ще раз показує, що російські удари по транспортній системі – не побічний ефект війни, а окремий напрямок тиску на Україну.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські війська дедалі частіше атакують українську енергетичну та транспортну інфраструктуру, намагаючись ускладнити роботу тилу й життя цивільних. Про наслідки таких ударів для логістики та пасажирських перевезень читайте в наших попередніх матеріалах.