Українські урядовці знову взялися за малий бізнес: під прикриттям меморандуму з МВФ чиновники готують масштабне підвищення податків та запровадження ПДВ для ФОПів. Як повідомляє УНІАН, експерти попереджають, що замість боротьби з тіньовою економікою влада ризикує просто знищити легальне підприємництво.
Кабмін готує зміни до спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців: йдеться, зокрема, про можливе запровадження ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 4 мільйони гривень і про перегляд ставок для окремих груп, пише УНІАН.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що частину цих новацій уряд пов’язує з оновленим меморандумом із Міжнародним валютним фондом, але експерти наголошують: проблема не лише у вимогах кредитора, а й у внутрішній політиці держави щодо малого бізнесу.
У документі, який нещодавно оприлюднили, серед «маяків» для України є реформа спрощеної системи оподаткування. Один із пунктів – запровадження обов’язкового ПДВ для ФОПів, чий річний дохід перевищує 4 мільйони гривень. Строк для ухвалення відповідних змін – кінець квітня 2027 року, а запрацювати вони мають із 1 січня 2028 року.
У Спілці українських підприємців вважають, що сам меморандум не є однозначно негативним, бо поруч із фіскальними ризиками в ньому є й кроки, корисні для бізнесу. Зокрема, йдеться про зменшення витрат на податкове адміністрування, скорочення блокувань податкових накладних та запровадження показників ефективності податкової служби.
«Спрощена система оподаткування для мільйонів українців є способом виживання, самозайнятості та створення робочих місць у надзвичайно складних умовах. Тому будь-яке посилення фіскального навантаження під час війни є неприпустимим», – зазначили у СУП.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман називає більшість вимог МВФ «корисними й позитивними», але робить виняток саме для ПДВ для ФОПів.
За його словами, у податковому комітеті Верховної Ради вже обговорюють поріг у 85 тисяч євро – це максимальний рівень, дозволений у Європейському Союзі. Водночас експерт сподівається, що запуск норми вдасться відкласти щонайменше до 2029-го або й пізніше.
ПДВ для мікробізнесу – це не технічна зміна, а суттєве ускладнення роботи, яке може вдарити насамперед по тих, хто працює на межі рентабельності.
Експерти наголошують, що спроби переглянути спрощену систему почалися ще до нового меморандуму з МВФ. У 2023 році в Україні ухвалили «Національну стратегію доходів до 2030 року», де реформу ФОПів і детінізацію визначили як один із пріоритетів.
Серед ідей, які там прописані, – поступове підвищення ставки єдиного податку для третьої групи, об’єднання другої і третьої груп у єдину модель із диференційованими ставками, а також зміни для фермерських ФОПів і перегляд першої групи.
Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак вважає, що спрощену систему намагаються фактично перетворити на звичайну систему оподаткування для малих підприємців. На його думку, це не вирішує проблему зловживань, а лише тисне на тих, хто працює легально.
«Лікувати другу проблему знищенням першої – це приблизно як боротися з контрабандою шляхом заборони торгівлі», – наголосив Чумак.
На думку опитаних фахівців, держава повинна не просто підвищувати ставки, а змінювати логіку адміністрування податків. Йдеться про боротьбу зі схемами дроблення великого бізнесу, а не про тиск на малих підприємців.
Серед запропонованих критеріїв для виявлення штучного дроблення – спільне управління, єдиний бренд, централізовані закупівлі, одна каса, спільні товарні залишки, спільний бенефіціар і відсутність самостійного підприємницького ризику. Окремо експерти пропонують чітко розмежувати самостійну діяльність і приховані трудові відносини.
Також вони закликають робити перевірки ризик-орієнтованими, а не масовими. На їхню думку, держава вже має достатньо даних із реєстрів, банківської системи та податкової звітності, щоб бачити саме ризикові моделі, а не контролювати всіх підряд.
Експерти також наполягають, що будь-які болючі зміни для спрощенки треба відкладати до завершення активної фази війни. Лише після цього, кажуть вони, можна говорити про відкритий діалог із бізнесом, перехідні періоди та чіткі правила.
У СУП додають, що справжня детінізація має починатися з митниці та підакцизних товарів, а не з малого бізнесу. Саме там, наголошують підприємці, зосереджені найбільші схеми втрат для бюджету.
«Головний принцип: шукати кошти там, де є великі схеми та значні податкові розриви, а не там, де платника найпростіше адмініструвати», – підсумував Олександр Чумак.
Український малий бізнес залишається одним із головних буферів для економіки під час війни: він утримує зайнятість, створює робочі місця та дає людям можливість працювати легально без зайвої бюрократії. Саме тому будь-яка податкова реформа в цій сфері має рахувати не лише потенційні надходження до бюджету, а й ризики для підприємницької активності.
Проблема в тому, що в українській податковій політиці ФОПи давно стали зручним об’єктом для жорстких рішень. Водночас значно складніші та дорожчі для держави джерела тіньової економіки – великі схеми, контрабанда, зловживання на митниці – лишаються менш помітними для владних ініціатив.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що податкове навантаження на бізнес в Україні вже зростає через інші рішення уряду та податкові новації, які пояснюють потребами бюджету й співпрацею з міжнародними кредиторами.