Кабмін готує масштабну пенсійну реформу, яка замінить заплутані формули на гарантовану базу та систему балів. Про те, як зміняться виплати та де держава шукатиме на це гроші, повідомляє ТСН.ua.
Кабінет Міністрів України розробив масштабний проєкт пенсійної реформи, який передбачає повну відмову від застарілих формул нарахування виплат. Як повідомляє ТСН.ua, урядова концепція пропонує розділити пенсійні виплати на дві ключові складові: гарантовану державою базу та індивідуальні бали, які залежатимуть від сплачених податків.
Новація покликана усунути несправедливість солідарної системи, коли громадяни з однаковим стажем та рівнем заробітку отримують суттєво різні виплати лише через те, що вийшли на пенсію в різні роки.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що нова модель розрахунку складатиметься з двох частин:
Суть бальної системи полягає в автоматичній індексації. Якщо громадянин отримував офіційну зарплату на рівні середньої по країні, за кожен місяць роботи йому нараховуватимуть 10 балів. За зарплату вдвічі вищу за середню нарахують 20 балів, а за роботу на «мінімалку» – лише 3,5 бала. Щороку Кабмін визначатиме грошовий еквівалент одного бала, на який множитиметься загальна сума накопичених балів.
Для громадян, які вже перебувають на заслуженому відпочинку, планують провести ретроспективний перерахунок за аналогічною схемою. Кінцева мета уряду – досягти коефіцієнта заміщення заробітку на рівні 40%. Наразі цей показник в Україні становить лише 20–25%.
Запропонована урядом цифра базової пенсії у 6000 гривень уже викликала дискусії у Верховній Раді. Зокрема, голова податкового комітету Данило Гетманцев розкритикував такий підхід, назвавши його «половинчастим». Парламентарі наполягають на прив'язці базової виплати до фактичного прожиткового мінімуму для пенсіонерів, який розраховує Мінсоцполітики і який станом на літо 2026 року наближається до 7300 гривень.
У разі ухвалення законопроєкту, українських пенсіонерів можна буде умовно поділити на три групи за рівнем фінансових змін:
Підвищення пенсійного віку в Україні під час розгляду цієї реформи народні депутати впроваджувати не планують.
Головним джерелом фінансування реформи уряд бачить виведення ринку праці з тіні. Бальна система має стати фінансовим стимулом для працівників вимагати від роботодавців виключно офіційного працевлаштування.
«Бальна система задумана як психологічний і фінансовий стимул, держава робить рахунок наочним», – пояснив голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні економіст Андрій Забловський.
Водночас експерт зазначає, що поза межами ефективного впливу реформи залишаються понад 2 мільйони ФОПів, які сплачують мінімальний ЄСВ, та близько 3 мільйонів самозайнятих громадян. Вони у майбутньому зможуть розраховувати лише на мінімальну гарантовану державою базу.
Плани уряду щодо запуску другого (накопичувального) рівня пенсійної системи у 2026–2027 роках фахівці називають малореалістичними. В умовах високої інфляції та відсутності розвиненого фондового ринку в Україні накопичені кошти громадян знецінюватимуться, оскільки єдиним інструментом для інвестування залишатимуться державні облігації (ОВДП).
Питання реформування солідарної пенсійної системи в Україні стоїть гостро протягом останніх десятиліть через складну демографічну ситуацію. Наразі в країні внески до Пенсійного фонду сплачують близько 9,5 мільйона офіційно працевлаштованих громадян, тоді як кількість пенсіонерів перевищує 10 мільйонів осіб. Фінансовий дефіцит ПФУ традиційно покривається за рахунок прямих дотацій з державного бюджету.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Кабінет Міністрів України затвердив бюджет Пенсійного фонду із урахуванням фінансової допомоги від міжнародних партнерів, яка наразі покриває значну частину соціальних зобов'язань держави в умовах воєнного стану.