Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї презентував нову «Білу книгу», у якій вимагає дати більше влади країнам Глобального Півдня та реформувати ООН. Як повідомляє «Дзеркало тижня», Пекін дедалі активніше приміряє на себе роль світового лідера, користуючись політичними кризами на Заході.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї під час пресконференції в Пекіні оголосив про випуск «Білої книги», яка містить пропозиції щодо реформування системи міжнародних відносин та посилення ролі країн Глобального Півдня в Організації Об’єднаних Націй. Як повідомляє «Дзеркало тижня» з посиланням на Reuters, китайська сторона наполягає на неефективності чинних глобальних інституцій на тлі загострення світових конфліктів.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як Пекін намагається скористатися політичною турбулентністю на Заході для просування власного бачення світоустрою та яку роль у цьому відіграє його прихована підтримка країн-агресорів.
Презентований документ декларує необхідність створення «справедливішого та рівноправного глобального управління». Ван Ї наголосив, що країни з ринками, які розвиваються, наразі страждають від браку представництва в ООН, чий авторитет опинився під загрозою через глибокі політичні та економічні суперечності.
«Країни, незалежно від того, великі вони чи малі, сильні чи слабкі, розвинені чи такі, що розвиваються, є рівноправними членами міжнародної спільноти», – заявив очільник Міністерства закордонних справ Китаю, закликавши світову спільноту почути голоси Глобального Півдня.
Описуючи сучасний стан міжнародної безпеки, китайський дипломат вдався до метафор, зазначивши, що через постійні кризи «корабель цивілізації увійшов у небезпечні води, де причаїлися приховані рифи та вирують бурхливі шторми». Зокрема, він закликав до негайного перемир'я на Близькому Сході та створення там «сталої архітектури безпеки».
Попри регулярні спроби позиціонувати себе нейтральним посередником і «миротворцем» у війнах на Близькому Сході та в Україні, реальні економічні кроки Китаю свідчать про інше. Пекін залишається головним фінансовим донором для режимів, що порушують міжнародне право.
Китай є ключовим покупцем як російської, так і іранської нафти, забезпечуючи стабільний приплив валюти до бюджетів країн-агресорів через морські та трубопровідні поставки.
Окрім цього, у травні лідери Китаю та Російської Федерації підписали спільну декларацію про побудову «багатополярного світу». У цьому документі сторони фактично звинуватили Захід у порушенні міжнародного права та попередили про загрозу повернення до «закону джунглів» через неефективність чинних інституцій.
Західні аналітики та провідні медіа пов'язують нинішню активність Китаю зі спробою скористатися внутрішньополітичною слабкістю Сполучених Штатів Америки. Зокрема, видання The New York Times зазначало, що Пекін бачить ознаки занепаду американського впливу за часів президентства Дональда Трампа та намагається перехопити ініціативу, позиціонуючи себе як нову глобальну наддержаву.
Водночас, як підкреслює Financial Times, Китай досі уникає реальних кроків для заповнення вакууму лідерства. Пекін прагне отримати важелі глобального домінування, проте не поспішає брати на себе відповідальність за врегулювання світових криз.
Нагадаємо, що Китай неодноразово бойкотував міжнародні саміти, присвячені мирному врегулюванню війни в Україні, якщо на них не була запрошена Російська Федерація. Водночас Пекін продовжує просувати власний «мирний план», який передбачає заморожування конфлікту по лінії фронту без виведення окупаційних військ.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, як спільна декларація Китаю та Росії про «багатополярний світ» зафіксувала прагнення обох країн переписати правила міжнародної безпеки та послабити вплив західних демократій.