Очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що українські чоловіки призовного віку мають повертатися додому для захисту країни, а Берлін готовий ділитися реєстраційними даними. Про це повідомляє видання Kyiv Post.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін готовий допомогти Україні з ідентифікацією українських чоловіків призовного віку, які перебувають у ФРН, повідомляє Reuters.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, йдеться не про примусове повернення, а про обмін даними, який, на думку німецької сторони, може допомогти українській владі інформувати своїх громадян про необхідність повернення.
Вадефуль сказав, що Німеччина має дані про багатьох українців у своїх реєстрах – зокрема через облік отримувачів соціальної допомоги та відомості про статус проживання. На цій основі Київ міг би контактувати з чоловіками призовного віку, які нині перебувають у Німеччині.
Водночас у Берліні наголошують: мова не йде про депортацію чи автоматичне повернення. Будь-які дії, за логікою німецької сторони, мають відбуватися в межах закону і без примусу.
Питання українців за кордоном під час мобілізації останнім часом обговорюють дедалі частіше, але юридично механізм «примусового повернення» впирається в законодавство ЄС, норми про захист персональних даних і двосторонні угоди між державами.
Юрист Юрій Демченко, який спеціалізується зокрема на законодавстві Німеччини, пояснив, що сама по собі наявність у німецьких органів даних про перебування українця за кордоном нічого не змінює. За його словами, Україна і так знає про багатьох чоловіків, які виїхали, а мобілізація може відбуватися лише на території України.
«Мобілізація триває тільки на території України, за кордоном вона не може відбуватись. Міжнародне право передбачає, що для реалізації між двома країнами потрібна угода. Між Україною та Німеччиною є угоди, але жодна з них не передбачає простої передачі через невиконання військових обов’язків», – зазначив Демченко.
Він також наголосив, що для реального запуску такого механізму потрібні зміни в законодавстві та нові міждержавні домовленості, а це може зайняти роки. На його думку, саме тому розмови про швидке «повернення» українців із Німеччини наразі виглядають малоймовірними.
Окрім теми обліку українських чоловіків, Вадефуль також дорікнув Києву за обсяги замовлень у німецького оборонно-промислового комплексу. За його словами, Україна мала б частіше купувати озброєння напряму в німецьких виробників, з огляду на те, що ФРН залишається одним із головних донорів допомоги Україні в Європі.
У Берліні вважають, що частина фінансової підтримки має повертатися в німецьку економіку через контракти для місцевого оборонпрому. Саме цю позицію, як стверджує німецький міністр, уже донесли до українського керівництва.
Тема мобілізації українців за кордоном регулярно повертається в інформаційний порядок денний на тлі воєнного стану та дефіциту особового складу в Силах оборони. Водночас будь-які ідеї щодо обміну персональними даними між державами одразу впираються в юридичні обмеження, права людини та правила міжнародної співпраці.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні також обговорюють можливі зміни до підходів до мобілізації, зокрема питання термінів служби та віку призову. У політичному сенсі ця тема лишається однією з найбільш чутливих для влади та суспільства.