Не тягар, а економічні донори: які країни ЄС найбільше залежать від українців
Міф про те, що українські біженці живуть лише на європейську соцдопомогу, остаточно розбився об сухі цифри статистики. Як свідчать аналітичні звіти, зібрані виданням OBOZ.UA, у Польщі наші співгромадяни генерують мільярди доларів ВВП, а бюджет Чехії отримує від них удвічі більше податків, ніж витрачає на підтримку.
Дані Євростату, Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) і національних відомств показали, що українські біженці стали важливою частиною економік кількох країн Європейського Союзу. Найпомітніший ефект зафіксували в Польщі та Чехії, де їхній внесок у роботу ринку праці та бюджети вже вимірюється мільярдами, пише OBOZ.UA.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому саме ці країни найбільше відчули економічний ефект від української міграції та як це пов’язано з дефіцитом кадрів у ЄС.
Польща: українські біженці додали до ВВП 2,4%
Найбільш показовий результат продемонструвала Польща. За дослідженням Deloitte, підготовленим на замовлення UNHCR, присутність українських біженців забезпечила додаткові 2,4% до польського ВВП за підсумками 2025 року.
У грошовому вимірі це близько 94 млрд злотих, або приблизно 24,4 млрд доларів. Йдеться не про окрему статтю офіційної статистики, а про модельну оцінку економічного ефекту від присутності біженців.
Водночас рівень зайнятості серед українців у Польщі сягнув 76%, збільшившись на 7 відсоткових пунктів за рік. Частка трудових доходів у бюджетах домогосподарств становила 87%, тоді як польські соціальні виплати – лише 10%.
Чехія: податків від українців більше, ніж витрат на підтримку
У Чехії ситуація ще більш показова для державного бюджету. За даними Міністерства праці та соціальних справ країни, у третьому кварталі 2025 року надходження від податків і внесків осіб із тимчасовим захистом становили 8,2 млрд крон.
Водночас витрати держави на їхню підтримку склали 3,9 млрд крон. Отже, позитивне бюджетне сальдо за три місяці досягло 4,3 млрд крон.
За весь 2024 рік цей баланс становив 9,7 млрд крон, а за дев’ять місяців 2025 року – уже 11,7 млрд крон. Це не показник внеску у ВВП, але він демонструє, що в межах розрахунків чеського уряду надходження від українських біженців перевищують відповідні видатки.
Окремо в Чехії фіксують і кадровий дефіцит. У жовтні 2026 року асоціація перевізників Česmad повідомляла про брак близько 20 тис. водіїв вантажівок і 5 тис. водіїв автобусів.
На цьому тлі влада розглядає спрощення визнання іноземних посвідчень, зокрема українських, щоб частково закрити нестачу працівників у транспортній сфері.
Де українських біженців найбільше відносно населення
За даними Євростату станом на 30 вересня 2026 року, найбільша концентрація осіб із тимчасовим захистом відносно місцевого населення була в Чехії, Словаччині та на Кіпрі.
У Чехії на тисячу жителів припадало 35,9 особи з тимчасовим захистом, або 3,59% населення. У Словаччині – 28 осіб на тисячу, а на Кіпрі – 27,4 особи. Середній показник по Євросоюзу становив 9,7 особи на тисячу жителів, або 0,97%.
У Польщі на кінець вересня 2026 року було 23,6 отримувача тимчасового захисту на тисячу жителів. Висока концентрація біженців, утім, не означає автоматично ідентичного внеску у ВВП: результат залежить від зайнятості, кваліфікації, продуктивності та структури споживання.
Німеччина прийняла найбільше українців, але не є лідером за часткою в населенні
За абсолютною кількістю осіб із тимчасовим захистом найбільше українців прийняли Німеччина, Польща та Чехія. Станом на кінець вересня 2026 року Євростат зафіксував у Німеччині 1,3 млн таких осіб, у Польщі – майже 859 тис., а в Чехії – близько 392 тис.
Разом ці три держави приймають понад половину всіх осіб із тимчасовим захистом у ЄС. Водночас саме Польща має підтверджену дослідженням UNHCR оцінку внеску біженців у ВВП, тоді як для Німеччини та Чехії порівнюваних актуальних показників за 2025 рік у використаних джерелах немає.
Економічний ефект від українських біженців у країнах ЄС показує, що вони не лише користуються підтримкою, а й працюють, сплачують податки та закривають дефіцит кадрів у низці секторів.
Для України це має подвійне значення: з одного боку, європейські економіки виграють від праці українців, з іншого – після війни саме ці люди можуть стати критично важливими для відбудови держави. Але повернення додому залежатиме не лише від політичних рішень, а й від того, чи зможе Україна запропонувати їм безпечні умови, роботу та прогнозовані правила.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Чехії бракує близько 20 тисяч водіїв вантажівок і 5 тисяч водіїв автобусів, тому влада країни вже розглядала спрощення визнання іноземних посвідчень, зокрема українських. Читати на БЕЗ ТАБУ