Чергове блокування портів Великої Одеси та удари по інфраструктурі можуть коштувати українській економіці до $2 млрд експортної виручки щомісяця. Про це свідчать розрахунки експертів, Нацбанку та бізнесу, про що повідомляє видання Кореспондент.
У липні 2026 року майже 80% українського експорту зерна, олійних культур і супутньої продукції вивозили морем, тоді як близько 90% імпорту та 95% неаграрного експорту проходили через європейські «коридори солідарності». Про це йдеться у новому звіті Генерального директорату Європейської комісії з мобільності та транспорту (DG MOVE), на який посилається Фокус.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому навіть активна робота сухопутних маршрутів не здатна повністю замінити чорноморські порти та які ризики для економіки несуть удари по портовій інфраструктурі Великої Одеси.
За даними Єврокомісії, у липні через «коридори солідарності» до України надійшло орієнтовно 90% вантажів – пального, автомобілів, добрив, а також військової та гуманітарної допомоги. Натомість морем ішло лише близько 10% імпорту.
Для неаграрного експорту сухопутні та річкові маршрути також залишаються основними: майже 95% руди, сталі та інших промислових товарів у липні вивозили саме ними. Чорне море забезпечило приблизно 5% таких перевезень.
Водночас ситуація із зерном і олійними культурами інша: майже 80% цих вантажів Україна експортувала саме українським морським коридором, а на маршрути через ЄС припадало орієнтовно 20%. Загалом за місяць морем пройшло близько 2,4 млн тонн зерна, олійних та супутньої продукції.
Від моменту запуску Solidarity Lanes у травні 2022 року через них перевезли майже 230 млн тонн українського експорту. Із цього обсягу близько 103 млн тонн припало на аграрну продукцію, зокрема орієнтовно 95 млн тонн зерна, олійних та супутніх товарів.
Ще приблизно 127 млн тонн становили неаграрні вантажі – передусім руда, сталь та інша промислова продукція. Також «коридори солідарності» стали важливою ланкою для імпорту: з травня 2022 року вони забезпечили завезення близько 111 млн тонн товарів, зокрема пального, транспорту, добрив, військової та гуманітарної допомоги.
Загальна вартість торгівлі через Solidarity Lanes із травня 2022 року оцінюється приблизно у 304 млрд євро: майже 78 млрд євро припало на експорт, а 226 млрд євро – на імпорт.
Попри масштабне розширення європейської логістики, повністю замінити морський експорт вона не може. Глибоководні порти Великої Одеси – Одеса, Чорноморськ і Південний – дозволяють вивозити великі партії вантажів із нижчою собівартістю доставки.
За оцінкою Світового банку, відновлення повноцінної роботи цих портів у 2024 році дало економіці України близько 8 млрд доларів додаткового ефекту завдяки зростанню експорту та зниженню витрат на логістику. Дунайські порти, залізниця та автошляхи залишаються критично важливими, але не мають достатнього запасу, щоб у разі тривалої блокади Чорного моря перебрати на себе весь обсяг перевезень.
Особливо це відчутно в агросекторі. За вартості продукції на рівні 180–250 доларів за тонну навіть різниця в кілька десятків доларів на транспортуванні може істотно вдарити по рентабельності експорту.
Важливість морського маршруту ще виразніше видно на тлі російських ударів по портовій інфраструктурі Великої Одеси в липні–серпні 2026 року. За оцінками експертів, тривале обмеження роботи портів може коштувати Україні 1,5–2 млрд доларів недоотриманої експортної виручки щомісяця.
Національний банк України оцінює можливе недоотримання експортних надходжень приблизно у 2,5 млрд доларів у другому півріччі 2026 року. Для аграріїв три місяці блокади можуть означати близько 9 млн тонн невивезеної продукції, а металургійна галузь ризикує зіткнутися зі скороченням видобутку на окремих гірничо-збагачувальних комбінатах приблизно на 30%.
Також може зменшитися залізничне перевезення – орієнтовно на 1,3 млн тонн. Серед пріоритетів для логістики називають максимальне використання портів Ізмаїл і Рені, розширення транзиту через Молдову та Румунію, збільшення парку вагонів і локомотивів, а також підтримку страхування воєнних ризиків.
На цьому тлі Україна вже коригує очікування щодо аграрного експорту. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький у серпні в коментарі Reuters повідомив, що прогноз експорту зерна у 2026/27 маркетинговому році знижено до 38–40 млн тонн проти попереднього орієнтиру до 43 млн тонн.
Однією з причин стало фактичне припинення заходу суден до портів Одеси з початку серпня. Для України це означає, що європейські «коридори солідарності» і надалі залишатимуться страховкою для зовнішньої торгівлі, але безпечна робота чорноморських портів і далі матиме критичне значення для великих обсягів аграрної та промислової продукції.
Бек тут очевидний: після повномасштабного вторгнення саме морська логістика та альтернативні наземні маршрути стали головними елементами українського експорту. Будь-який збій у роботі портів одразу б’є не лише по аграріях і металургах, а й по валютних надходженнях та стійкості гривні.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що проблеми з морським експортом уже змушують Україну переглядати логістичні та аграрні прогнози.