Через системні російські ракетні обстріли та блокаду портів найбільші металургійні гіганти України, зокрема «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», змушені були зупинити виробництво. Як повідомляє BBC, це перший випадок повної зупинки галузі з часів Другої світової війни, що ставить під загрозу місцеві бюджети та сотні тисяч робочих місць.
Російські ракетні удари та блокада морської логістики фактично зупинили роботу ключових металургійних підприємств України, зокрема «Запоріжсталі» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», повідомляє BBC News.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, це б’є не лише по промисловості, а й по місцевих бюджетах, робочих місцях і спроможності міст підтримувати базову інфраструктуру.
Для Запоріжжя та Кривого Рогу ці заводи – не просто великі роботодавці, а частина міської економіки, яка роками тримала на собі соціальні видатки, ремонти тепломереж, роботу комунальних служб і частину освітніх та медичних програм.
За даними, наведеними BBC, металургійні компанії забезпечували від 30% до 70% видатків місцевих бюджетів у містах, де працювали. Тепер ці кошти зникають, а разом із ними – і фінансова стійкість громад.
«Запоріжсталь – це не просто велика компанія, це серце міста», – сказав працівник підприємства Денис Максишко.
Після кількох хвиль російських атак завод, де працюють 8 500 людей, зупинили на невизначений час. За словами операційного директора «Метінвесту» Олександра Мироненка, по підприємству випустили 17 ракет, внаслідок чого вбили вісьмох працівників і ще 31 поранили.
«Усе обладнання майже повністю знищене. Не лишилося вікон, у дахах є пробоїни, доменні печі майже повністю зруйновані», – зазначив Максишко.
Українська металургія зараз одночасно потерпає від ракетних обстрілів, проблем із залізничною логістикою та фактичної небезпеки морського експорту. До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс формував близько 10% валового внутрішнього продукту України та давав третину експорту.
Олександр Мироненко вважає, що внесок галузі в економіку нині «ймовірно, близький до нуля». За його словами, російська тактика спрямована не лише на руйнування заводів, а й на позбавлення України валютної виручки, податків і зарплат.
«Очевидно, вони намагаються зупинити економіку України і позбавити країну грошей від експорту, податків і зарплат, а також зірвати нормальне життя міст», – сказав він BBC.
Станіслав Зінченко, керівник київської консалтингової компанії GMK Center, наголосив, що податки металургійних підприємств покривали 30–70% витрат місцевої влади в містах їхнього розташування.
«Інакше кажучи, фізичне виживання цих міст залежало від цих компаній», – сказав він.
BBC зазначає, що якщо зупинка заводів затягнеться, сотні тисяч людей можуть втратити роботу, а хвилі трудової міграції вийдуть далеко за межі України. Зінченко не виключає, що йдеться про гуманітарну кризу.
Метал також критично важливий для оборони та післявоєнної відбудови: його використовують для виробництва військового обладнання, укриттів і ремонту зруйнованих будівель. Росія, своєю чергою, виправдовує атаки заявами про нібито військове призначення цих підприємств.
Представник «Метінвесту» Олександр Водовіз розповів, що компанія намагалася відновити роботу «Запоріжсталі», але запущена доменна піч пропрацювала лише 10 годин – до нового обстрілу.
«Наразі немає сенсу витрачати гроші на відновлення, бо ситуація залишається невизначеною», – сказав він.
Навіть у разі відновлення виробництва умови для роботи залишаться вкрай складними. Російські удари по залізниці ускладнюють внутрішні перевезення, а атаки по портах роблять експорт небезпечним.
«Порти фактично заблоковані. Кожне судно ризикує бути атакованим, і шансів 50 на 50 – або дійде, або ні», – сказав Мироненко.
На цьому тлі ситуацію ускладнюють і квоти Європейського Союзу на імпорт сталі, запроваджені 1 липня.
Попри масштаб руйнувань, працівники заводів намагаються підтримувати виробництво й відновлювати те, що ще можливо зберегти. У Запоріжжі люди розбирають завали та ремонтують обладнання, не маючи гарантії, що підприємство запустять знову.
«Це схоже на те, що роблять військові в окопах. Звичайні люди борються за життя заводу, як солдати», – сказав Максишко.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські удари по українській інфраструктурі дедалі частіше мають не лише військову, а й економічну мету – зруйнувати виробництво, логістику та податкову базу держави. Читайте також на БЕЗ ТАБУ.
У цьому випадку йдеться саме про галузь, яка десятиліттями була одним із головних джерел валютних надходжень і робочих місць для великих промислових міст. Її зупинка означає не тільки втрати для бізнесу, а й прямий удар по соціальній інфраструктурі та бюджету громад.